Справа № 2-а-336/1115/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 року м. Новомиргород
Суддя Новомиргородського районного суд Кіровоградської області Забуранний Р.А. у відсутності сторін та їх представників, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахування та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року,-
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2010 р. у Новомиргородський районний суд надійшов позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахування та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року.
Позивач стверджує, що є пенсіонером за віком, має статус “дитина війни” і, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що набрав чинності з 01.01.2006 р., його щомісячна пенсія повинна збільшитись на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач не виконав вимог вказаного закону, а його письмове звернення про збільшення пенсії відповідно до вимог Закону залишив без задоволення.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_2 просить визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та виплати йому щомісячної доплати пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року.
Представник відповідача направив до суду заперечення на позовну заяву в яких просить суд відмовити у задоволенні позову.
У відповідності до ст. 183-2 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у порядку скороченого провадження за відсутності сторін на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо матеріалів про їх права та взаємовідносини.
Безпосередньо дослідивши докази в справі: оглянувши письмові докази, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов із таких міркувань.
Як вбачається із положень статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закону) :
ст. 1 – дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ст. 6 – дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
ст. 7 – фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У судовому засіданні безспірно з’ясовано, що ОСОБА_2 – пенсіонер, народився у 1937 р. і відповідно до вимог ст. 1 Закону, який набрав чинності з 01.01.2006 р., набув статусу “дитини війни”, а тому згідно зі ст. 6 Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте за даними відповідача позивачеві за період з квітня 2010 року по вересень 2010 року нараховувалась та виплачувалась надбавка до пенсії, як особі зі статусом “дитини війни” у розмірі – по 49,80 грн. щомісячно.
Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 22-23, N 24-25, ст. 263, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2254-VI (2254-17) від 13.05.2010 р., ВВР, 2010, N 30, ст. 395, N 2354-VI (2354-17) від 17.06.2010 р., ВВР, 2010, N 32, ст.452, N 2356-VI ( 2356-17) від 17.06.2010 р., ВВР, 2010, N 32, ст. 453, N 2461-VI (2461-17) від 08.07.2010 р.) Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, а тому розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм вище згаданого Закону.
Нормами Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача про покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок пенсії за період з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року ґрунтуються на законі і тому підлягають задоволенню.
За вказаних обставин суд не погоджується з запереченнями відповідача.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для “дитини війни” є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону є “дітьми війни”, тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян зі згаданим статусом на соціальний захист.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Так, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (справа “Кечко проти України”, рішення від 08.11.2005 року).
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п. 1, п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Зважаючи на те, що здійснення перерахунку пенсії відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, а суд не вправі виконувати функції даного суб'єкта владних повноважень, суд визнає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячного підвищення до пенсії позивачу, за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та здійснити її виплату, прийнявши до уваги розмір фактично щомісячно виплаченої пенсії у вказаний період та права на щомісячну виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
З огляду на вказане, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що безпідставною є відмова відповідача здійснити позивачу на письмове звернення перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 1, 6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-І, ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст. ст. 2, 11, 18, 71, 128, 158-163, 167, 183-2, 185-186 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахування та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.04.2010 року по 01.10.2010 року – задовольнити.
Визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком за період із 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року.
Зобов’язати У правління Пенсійного фонду України в Новомиргородському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок і виплату щомісячної грошової надбавки до пенсії ОСОБА_2 , як особі, що має статус “дитини війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розміру фактично щомісячно виплаченої пенсії, за період з 01 квітня 2010 року по 01 жовтня 2010 року включно .
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.А.Забуранний