Справа № 2-а-1266/10/1512
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 листопада 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді – Сватаненка В.І.
за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Коблевської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області Сфелинке Івана Васильовича – «Про визнання дії противоправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення», -
В С Т А Н О В И В :
30.09.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 249401 від 11.09.2010 року, а також визнати дії Інспектора ДПС по складанню постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправними, посилаючись на те, що 11.09.2010 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та притягнутий штрафу у розмірі 255 грн. за протоколом про адміністративне правопорушення, складеними відповідачем незаконно.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просить суд його задовольнити, посилаючись на те, що він не порушував ПДР, відповідач невірно трактував ситуацію на дорозі, у зв’язку з чим позивач був притягнутий відповідачем до відповідальності неправомірно.
Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з’явився, надавши судові письмові заперечення.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, вважає адміністративний позов позивача не підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 „Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
11.09.2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що позивач порушив вимоги ПДР, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, яке виразилось в тому, що він, керуючи автомобілем марки «ХЮНДАЙ», рухався на 69 км. по дорозі Одеса - Н.Азовськ, у населеному пункті с. Федорівка, який позначено дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 86 км/год., чим перевищив дозволену швидкість руху на 26 км/год.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що він рухався з дозволеною швидкістю і порушити ПДР ніяк не міг, у зв’язку з великим потоком машин.
Відповідно до ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.(п.п. 12.4)
Протокол від 11.09.2010 року про адміністративне правопорушення, складений інспектором ДАІ, підтверджує факт адміністративного правопорушення позивачем та є належним доказом по справі.
Оскільки позивач не виконав вимоги зазначених підпунктів ПДР та перевищив швидкість, то в його діях вбачається адміністративне правопорушення, у зв’язку з чим він на законних підставах був притягнутий до відповідальності.
Суд вважає, що доводи позивача є необґрунтованими та носять голослівний характер з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при розгляді справи відповідачем були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правомірно.
КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюються в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідач - працівник Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.
Дії відповідача - працівника Державтоінспекції ґрунтуються на законі.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов – без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора Коблевської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області Сфелинке Івана Васильовича – «Про визнання дії противоправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення» відмовити повністю.
Постанова суду є остаточною і в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: