Справа № 2-7266/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року місто Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді Непоради М. П.
при секретарі - Яіцької А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Одеської міської ради про визнання права власності, поділ спільного майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 26 червня 2009 року її чоловік ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі. Господарські будівлі та споруди домоволодіння було знесено та здійснено реконструкцію житлових будинків літ.А,А8.
Обґрунтовувавши позов тим, що така реконструкція житлових будинків літ.А та літ.А8 здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил та при цьому не було порушено права інших осіб, а це майно, набуте подружжям за час шлюбу, та може бути між ними поділено, позивачка просить суд визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі у його нинішньому стані, поділити зазначене домоволодіння та припинити право спільної сумісної власності на нього, визнати за право власності відповідача ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 214 кв.м та складається з житлового будинку літ.А загальною площею 189,7 кв.м, житловою площею 115,4 кв.м, а також визнати право власності позивачки на домоволодіння АДРЕСА_2 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 277 кв.м та складається з житлового будинку літ.А8 загальною площею 427,7 кв.м, житловою площею 192,2 кв.м.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала та просила його задовольнити, ухваливши рішення у відсутності відповідача ОСОБА_2 та представника ОМР.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про визнання позову, якицй просив розглянути у його відсутність.
Представник Одеської міської ради у судове засідання не з’явився. Одеська міська рада про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки свого представника суд не сповістила.
Згідно зі ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину не явки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, що не з'явився двічі, ухваливши заочне рішення в справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору дарування від 26 червня 2009 року відповідач ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, яке складається з житлового будинку літ.А,А8 житловою площею 153,6 кв.м, загальною площею 262,2 кв.м, та господарчих будівель та споруд: сараю літ.А7, навісів А11, А10, огорожі №12-15, мостіння – VII, басейна – VIIІ, які розташовані на земельній ділянці площею 491 кв.м.
Право власності відповідача ОСОБА_2 на зазначене нерухоме майно зареєстровано у Одеському МБТІ та РОН, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №23207787 від 06 липня 2009 року.
Після набуття права власності на це нерухоме майно було знесено сарай, навіси, басейн та здійснено реконструкцію житлового будинку.
Згідно з технічним паспортом в нинішній час домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі складається з житлового будинку літ.А, загальною площею 189,7 кв.м, житловою площею 115,4 кв.м, та житлового будинку літ.А8, загальною площею 427,7 кв.м, житловою площею 192,2 кв.м.
Шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 укладений 19 липня 1991 року у відділі ЗАГС Київського райвиконкому міста Одеси, актовий запис 791.
Згідно з ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Реконструкцію житлового будинку здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил, що підтверджується технічним висновком про можливість їх збереження та вводу в експлуатацію, який з урахуванням існуючих умов і відповідно до діючих нормативних вимог виконаний Художньо-інжинірінговим центром „Експрес-проект ЛТД” (ліцензія АБ №116333).
Згідно із зазначеним технічним висновком можлива подальша експлуатація (введення в експлуатацію) будинку літ. А та будинку літ.А8 за адресою: АДРЕСА_1, як житлових будинків.
Внаслідок будівництва житлових будинків права інших осіб порушено не було, оскільки будівництво цього нерухомого майна здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил. Суміжна землекористувач ОСОБА_3 не заперечує проти введення в експлуатацію житлових будинків, що підтверджується її письмовою заявою, яка засвідчена печаткою Дачно-будівельного кооперативу «Конституція України».
Згідно з ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Відповідно до ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки самовільне будівництво житлових будинів літ.А та літ.А8 здійснено позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі, з дотриманням будівельних норм та інших правил та при цьому не було порушено права інших осіб, за вказаними особами як подружжям має бути визнано право спільної сумісної власності на це нерухоме майно.
Згідно з ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (ст.71 СК України) .
Відповідно до ст.372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно з ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно з ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст.69 СК України позивачка має право на поділ спільного майна подружжя, та відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти поділу спільного домоволодіння сторін на два окремих самостійних домоволодіння: одне домоволодіння з житловим будинком літ.А8, який розташований на частині земельної ділянки площею 277 кв.м, друге домоволодіння з житловим будинком літ.А, який розташований на частині земельної ділянки площею 214 кв.м.
Згідно з технічним висновком Художньо-інжинірінгового центру „Експрес-проект ЛТД” (ліцензія АБ №116333) можливий поділ земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, з розташованими на ній будівлями як двох самостійних одиниць з наданням ним окремих поштових адрес: земельна ділянка площею 214 кв.м з житловим будинком літ.А за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 277 кв.м з житловим будинком літ.А8 за адресою: АДРЕСА_2. Такі домоволодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у місті Одесі відповідають діючим нормативам.
З врахуванням вищенаведених, встановлених у судовому засіданні обставин, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що даний позов в частині поділу спільного майна подружжя також є законним та обґрунтованим, тому він підлягає задоволенню шляхом поділу домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, визнаня права власності відповідача ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 214 кв.м та складається з житлового будинку літ.А загальною площею 189,7 кв.м, житловою площею 115,4 кв.м, а також визнання права власності позивачки на домоволодіння АДРЕСА_2 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 277 кв.м та складається з житлового будинку літ.А8 загальною площею 427,7 кв.м, житловою площею 192,2 кв.м.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 233 ЦПК України, на підставі ст.ст. 183, 372, 376, 380, 381 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70 СК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Одеської міської ради про визнання права власності, поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 491 кв.м та складається з житлового будинку літ.А загальною площею 189,7 кв.м, житловою площею 115,4 кв.м, та житлового будинку літ.А8 загальною площею 427,7 кв.м, житловою площею 192,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.
Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та припинити їх право спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 491 кв.м та складається з житлового будинку літ.А загальною площею 189,7 кв.м, житловою площею 115,4 кв.м, та житлового будинку літ.А8 загальною площею 427,7 кв.м, житловою площею 192,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1..
Визнати за право власності ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 214 кв.м та складається з житлового будинку літ.А загальною площею 189,7 кв.м, житловою площею 115,4 кв.м.
Визнати за право власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_2 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 277 кв.м та складається з житлового будинку літ.А8 загальною площею 427,7 кв.м, житловою площею 192,2 кв.м.
Дане рішення є підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 214 кв.м та складається з житлового будинку літ.А загальною площею 189,7 кв.м, житловою площею 115,4 кв.м, та реєстрації права власності ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_2 у місті Одесі, яке розташовано на земельній ділянці площею 277 кв.м та складається з житлового будинку літ.А8 загальною площею 427,7 кв.м, житловою площею 192,2 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, а саме рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя підпис М.П. Непорада