Справа № 2-3302/10      

  ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 жовтня 2010 року  

Київський районний суд м. Одеси в складі:  

Головуючого -            судді Непоради М.П.  

при секретарі -                      Яіцької А.І.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, процентів та збитків,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в жовтні 2006 року між нею та відповідачем був укладений договір позики, за яким вона передала відповідачу кошти в сумі, еквівалентній 30 000,00 американських доларів, а відповідач зобов’язалася повернути еквівалентну суму у строк до 1 березня 2007 року з виплатою процентів в розмірі трьох відсотків на місяць, проте свої зобов’язання відповідач не виконав, кошти не повертає, проценти не виплачує, чим спричинив позивачці збитки, в зв’язку з чим вона вимушена звертатись за судовим захистом.  

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просили суд ухвалити рішення у відсутності відповідача (заочне).  

Відповідач та його представник в судове засідання не з’явилися, про дату, місце і час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили, відповідно до статей 224, 225 ЦПК України, суд постановив ухвалити заочне рішення по справі.  

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду письмове заперечення, яким не визнав заявлений позов в частині стягнення з відповідача суми процентів та збитків, просив суд в цій частині відмовити, мотивуючи тим, що правовідносини сторін з надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів підпадають під регулювання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», і відповідно до статей 1, 4, 5 якого, правовідносини сторін є випадком саме такої позики зі сплатою процентів, що не допускається.  

Вислухавши позивачку, представника позивачки, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.  

В судовому засіданні встановлено, що в жовтні 2006 року між сторонами дійсно було укладено договір позики, згідно з яким позивачка передала у власність відповідача грошові кошти в сумі, що еквівалентна 30 000,00 американських доларів, а відповідач зобов’язалася повернути ці кошти у строк до 1 березня 2007 року з виплатою позивачці процентів в розмірі 3 % щомісяця. На випадок інфляції, відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України, суму позики сторони визначили в американських доларах.  

Передачу коштів, строки повернення позики та умови сплати процентів підтверджено розпискою, і поданим запереченням не спростовується.  

Досліджуючи природу спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що вони повністю підпадають під ознаки договору позики між фізичними особами, кваліфікуються та регулюються положеннями Цивільного кодексу України з загальними умовами виконання і наслідками невиконання цих зобов’язань.  

Зокрема, відповідно до статей 526, 611, 1046, 1047, 1048, 1049 Цивільного кодексу України: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей; позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом; розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором; зобов’язання за договором мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.  

Отже, погоджені сторонами умови договору позики зі сплатою процентів, які підтверджено розпискою, мають виконуватись відповідачем належним чином.  

  Враховуючи невиконання відповідачем умов договору з нього має бути стягнута сума основного боргу, яка з урахуванням офіційного курсу американського долара, встановленого НБУ на дату пред’явлення позову становить 239400 грн., сума нарахованих відсотків за час користування коштами, яка станом на 01 січня 2010 року становить 272916 грн., а всього сума позову - 512316 грн.  

  Оцінюючи письмові заперечення представника відповідача, суд вважає їх непереконливими, оскільки в спірних правовідносинах сторони діяли у власних інтересах (а не в інтересах третіх осіб), вони не віднесені до суб’єктів (учасників) фінансових послуг, та правовідносин, які регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».  

  Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову.  

Керуючись  статтями 15, 16, 524, 526, 611, 1046 - 1050 Цивільного кодексу України, статтями 4, 8, 15, 213-215, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:  

ОСОБА_3 Вікторівни до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, процентів та збитків – задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області  30 вересня 2002 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 суму 239400 (двісті тридцять дев'ять тисяч чотириста) грн. основного боргу, суму нарахованих станом на 01.01.10. відсотків – 272916 (двадцять сім тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн., а всього суму позову – 512316 (п'ятсот дванадцять тисяч триста шістнадцять) грн.  

Стягнути ОСОБА_2 (НОМЕР_1, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області  30 вересня 2002 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 суму понесених судових витрат: 1700 (одна тисяча сімсот) грн. судового збору, 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього – 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.  

Заочне рішення може бути переглянуте Київським районним судом міста Одеси за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутніми  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У  разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    Головуючий                                                         М.П. Непорада