Справа № 2-1148/2010                                                                                                                        

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ  

 03 листопада 2010 року Сватівський місцевий районний суд Луганської області в складі головуючого  судді Гашинського М.А., при секретарі Полякову О.Г. у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянув цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права спадкування по закону,

  В С Т А Н О В  И В :  

 Позивач звернувся до суду  з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про  усунення від права спадкування по закону після смерті ОСОБА_4, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивач в підтвердження позову суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 50 років помер його рідний брат ОСОБА_4 Після смерті брата відкрилась спадщина у вигляді  жилого будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, м. Сватове. Спадкоємцями першої черги за законом є  ОСОБА_1 – дружина померлого та ОСОБА_3 – донька померлого. Спадкоємцем другої черги за законом є він. Він у встановлений законом   строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що відповідачі мають бути усунені від права спадкування по закону після смерті ОСОБА_4 на підставі  ч.5 ст. 1224 ЦК України. Так відповідачі протягом 11 років ухилялись від надання допомоги спадкодавцю , який в результаті тяжкої хвороби був у безпорадному стані й потребував їх допомоги по день смерті. ОСОБА_4 знаходився у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 та з 1997 року  фактично перестав проживати з нею однією сім’єю. Вона із донькою ОСОБА_5змінили місце проживання, виселились з домоволодіння по АДРЕСА_1, м. Сватове й стали проживати за іншою адресою.

29 грудня 1999 року у віці 40 років спадкодавець переніс інсульт – порушення мозкового кровообігу, ішемічний інсульт в басейні середньої мозкової артерії, правосторонній  реми парез, моторна афазія. В наслідок цього у нього була відсутня річ,  права рука та права нога  стали нерухомі. Коли у брата стався інсульт, він його доправив у лікарню, придбав необхідні ліки, доглядав його в період лікування. Після лікарні ним були прийняті всі необхідні заходи щодо оформлення  брату пенсії і її було призначено лише у 2000 році. Весь цей період він доглядав за братом, купував за свої кошти необхідні медикаменти, продукти харчування,  обстірував його та виконував  інші дії по його догляду і в подальшому   до дня його смерті. Ним було  підведено газ до будинку та в будинок брату, а до цього часу  весь зимовий період брат проживав у нього. Після смерті брата він організував його поховання.  

Відповідачі позов не визнали, та суду пояснили, ОСОБА_1 що  із спадкоємцем вона уклала шлюб в 1989 році. 04 червня 1990 року чоловік взяв суду на придбання спірного домоволодіння. Сімейне життя не складалось, так як  ОСОБА_4 зловживав спірним, влаштовував бійки, в 1993 році був звільнений з роботи, а в 1996 році вона була вимушена залишити його і з двома неповнолітніми дітьми піти на іншу квартиру. З 1997 року вона залишилась без роботи, жила з двома  дітьми й чоловік їй не допомагав. У грудні 1999 року у чоловіка стався інсульт, у нього пропала річ,  права рука та права нога стали не рухомі. Вона повернулась додому. Стабільного заробітку у неї не було, чоловік пенсію не отримував, ніхто із рідних не допомагав, заробляла як могла щоб утримувати сім’ю, допомагали сусіди. Чоловік став агресивним, став ще більше зловживати спиртним,  проживати однією сім’єю стало неможливо і в 2000 році вона була вимушена  знову піти на квартиру. У 2000 році поступила  працювати у Сватівське РТМО,  появився постійний заробіток. Діти постійно відвідували  батька, носили йому їжу, давали гроші які він пропивав. В тому ж  2000 році чоловікові була призначена пенсія, яку отримував позивач, але за весь час до смерті  чоловіка  його не доглядав, а тільки відвідував його, купував цигарки, полу фабрикати й платив за комунальні послуги. У домоволодінні збирались особи які зловживають спиртним, було скоєно вбивство. Осінь – зиму 2005-2006 року ОСОБА_4 жив у них по АДРЕСА_3 Потім за  усною домовленістю позивач збирав кошти на проведення газу в будинок ОСОБА_4, а вони його кормили за свої кошти. Донька ОСОБА_4 – ОСОБА_3  деякий час проживала з ним, потім  за неможливістю спільного проживання покинула домоволодіння. Коли помер її чоловік, його на другу добу знайшли  друзі, та повідомили позивача. Щодо захоронення чоловіка їй пропозицій не надходило. На похоронах вона та донька були присутні.

ОСОБА_3, що 01.09.1996 року її батько ОСОБА_4  вигнав її з матір’ю та із старшою  сестрою по матері ОСОБА_6. з дому. Дитинство проходило по різним квартирам, мати не працювала. У 1999 році у батька стався інсульт. З 1996 року по 2010 рік вона з батьком підтримувала відносини. В цей період відносини матері та батька покращились. Коли у 1999 році  батька виписали із лікарні вона мати та старша сестра повернулись додому. Батько був  надто агресивний, став часто вживати спиртне, у сімї були постійні сварки й неодноразові бійки, тому вони знову пішли із дому. Потім мати  почала працювати, до батька неодноразово  приходили. Коли вона досягла повноліття, то по можливості стала допомагати батькові як щодо утримання будинку так і фінансово. Допомагала прибирати, часто брала його прання додому де проживала із матір’ю.  Купували фарбу та вона, мати і старша сестра фарбували вікна, ворота за місцем проживання батька. Деякий час вона проживала  із батьком і разом з нею проживала подругаОСОБА_7, однак до батька продовжували приходити друзі з якими він вживав спиртні напої і їй з подругою    прийшлось  піти з домоволодіння. Вона також проживала у свого батька із  співмешканцем ОСОБА_8, але потім вона поїхала  на заробітки у м. Київ. Потім родила сина. Коли її виписували із родильного відділення батько був присутній. З батьком  відносини не  припинялись, пройшов час і вона поїхала на заробітки в Росію. Коли вона приїздила в гості до матері завжди відвідувала  батька. Батька хоронив позивач – її дядько за свій рахунок , а потім отримав  допомогу на поховання. Вона була присутня на  похоронах, а мати приймала участь. При житті батька позивач приходив до нього у гості, але не затримувався більше 15-20 хвилин. Дядько отримував пенсію батька і приносив йому полу фабрикати , а гарячу їжу готував батько сам, або коли вона була вільна  допомагала йому хоч і не регулярно. Вона стала матір’ю одиночкою, й сама потребувала допомоги.

Допитані в судовому засіданні свідки позивача: ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили  обставини на які  посилається позивач щодо догляду за ОСОБА_4

Допитані в судовому засіданні свідки відповідачів: ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18  ОСОБА_19, ОСОБА_20 ОСОБА_21., підтвердили обставини на які посилаються відповідачі щодо догляду за ОСОБА_4

Суд показання свідків позивача та відповідача оцінює критично і не приймає їх оскільки вони протирічні, поверхневі, конкретні і не суттєві..

В судовому засіданні досліджені докази:

Свідоцтво про смерть, а.с. № 7, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 50 років, про що здійснено відповідний актовий запис.

Заяву ОСОБА_1 до Першої Сватівської нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, від 04 жовтня 2010 року, та витяг  про реєстрацію в Спадковому реєстрі  а.с. № 8-9.

Договір купівлі – продажу  будинку по АДРЕСА_2, відповідно до якого 13.11.1990 року ОСОБА_4 придбав дане домоволодіння у особисту приватну власність, а.с. № 10-11.

Домову книгу для прописки громадян, проживаючих в АДРЕСА_1, що  померлий  зареєстрований у данному будинку з 20.10.1990 року,  ОСОБА_3  з 13.03.2006 року, а.с. № 12-13.

Доручення, яким ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_14 отримувати належні йому пенсію, матеріальну допомогу та компенсації  в Сватівському поштовому відділенні, а.с. № 14.

Довідку Сер.НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, що з 01 серпня 2005 року після повторного огляду  він є інвалідом першої групи безстроково, а.с. № 15.

Індивідуальну карту амбулаторного хворого ОСОБА_4, інваліда 2 групи, що він потребує постійного стороннього догляду і такий догляд  здійснював брат, а.с. № 16-20.

Закупочні акти, а.с. № 21-22, 24, в підтвердження  проведених витрат ОСОБА_1, ОСОБА_14 щодо організації та здійснення поховання ОСОБА_4.

Довідку Сватівської міської ради, що ОСОБА_1 дійсно здійснював догляд за своїм братом ОСОБА_4 з 2000 року, та поховав його за свої кошти, а.с. № 23.

Заяву ОСОБА_3 до Першої Сватівської нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, від 22 жовтня 2010 року  а.с. № 38.

Заяву ОСОБА_2 до Першої Сватівської нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, від 22 жовтня 2010 року, а.с. № 41.

Трудову книжку на ім’я ОСОБА_4, що він не працював з 1998 року, а.с. № 43-44.

Трудову книжку на ім’я ОСОБА_2, що вона не працювала з 1997 по 2000 рік. Працює з 13.06.2000 року і по нині, а.с. № 45.

Свідоцтво про укладення шлюбу, відповідно до якого ОСОБА_4 та  ОСОБА_22 уклали  02.08.1989 року шлюб, а.с. 46.

Свідоцтво про народження, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3, а.с. № 47.,  

 Суд, вислухавши сторони, не прийнявши пояснення свідків, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених  тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне  задовольнити позов ОСОБА_1

 Так відповідно до договору купівлі – продажу, а.с. № 10, ОСОБА_4  при житті був власником домоволодіння по вул.. Весела, 48, м. Сватове, за вказаною адресою був зареєстрований, також там зареєстрована ОСОБА_3, проживав за місцем реєстрації і помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а.с. № 7. ОСОБА_4 з 01.08.2005 року був інвалідом  першої групи загального захворювання, а.с. № 15, а до цього інвалідом другої групи, а.с. № 16. Померлий з травня 2002 року  потребував постійного стороннього догляду відповідно до запису в амбулаторній карті хворого, а.с. 18 об..  

 ОСОБА_4  знаходився у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_1 з 02.08.1989 року, від даних шлюбних відносин  мав доньку ОСОБА_3 – другий відповідач по справі.

 Між ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не вирішувались питання щодо аліментних зобов’язань в порядку визначеному Сімейним Кодексом України.

 Як передбачає ч.5 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду  особа  може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

 Ч.1 ст. 75 СК України вказує, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

 Ч.1 ст. 202 СК України, зобов’язує повнолітніх  дочку, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

 Ч.1 ст.11 ЦПК України вказує, що  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ч.1 ст.60 ЦПК України, зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.

 Як встановлено в судовому засіданні  ОСОБА_4 починаючи з 1999 року  мав безпорадний стан зумовлений тяжкою хворобою, став інвалідом другої а потім першої групи і не міг самостійно забезпечувати умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.  

 Позивач був єдиною особою щодо забезпечення нормальних умов життя рідному брату ОСОБА_4,  доглядав його, допомагав та піклувався про нього. Забезпечення нормальних умов життя ОСОБА_4 заключалось у тому, що позивачем було проведено газ до помешкання брата, а до проведення газу  ОСОБА_4  опалювальний період року в основному проводив у домоволодінні позивача, що не оспорюють  відповідачі. Допомагав брату, а саме у 1999 році коли у ОСОБА_4 стався інсульт позивач доправив його до лікарні, забезпечив лікування та доглядав його  весь час  находження на лікуванні  до  смерті, що підтверджується індивідуальною карткою амбулаторного хворого ОСОБА_4,  а.с. № 16-20, позивач  допоміг ОСОБА_4  оформити пенсію по інвалідності, що також  визнають відповідачі, а його дружина ОСОБА_14  відповідно до  доручення  отримувала  пенсію та інші платежі ОСОБА_4, а.с. №14, позивач неодноразово возив  брата на  засідання МСЕК с тим, щоб підтвердити 2 групу інвалідності, а в подальшому  встановити  першу групу інвалідності, що не оспорюється і підтверджується довідкою МСЕК, а.с. № 15. Відповідно до індивідуальної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4,  а.с. № 16-20,  позивач піклувався про свого брата, що також підтверджується довідкою Сватівської міської ради, а.с. №23. Після смерті брата позивач поклав на себе  всі витрати пов’язані з організацією та здійсненням поховання, а.с. № 21-22,24.

 Ствердження відповідачів щодо  здійснення  забезпечення умов життя,  допомоги та піклування спадкодавця при житті документально не підтвердженні, а свідчення свідків судом не прийняті. Посилання на відсутність  можливості надання постійного піклування і допомоги  безпідставні, так як  відповідач ОСОБА_1 з 2002 року мала постійний заробіток та можливість  виконувати покладені на неї обов’язки про допомогу  чоловікові, а.с. № 45, те ж стосуються і відповідача ОСОБА_3 як дочку.

 Тому суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.10, 11, 15, 60, 212-215, ЦПК України, ч.1ст.  75, ч.1 ст. 202 СК України,  ч.5 ст. 1224 ЦК України,

  В И Р І Ш И В :  

 Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

Усунути спадкоємців ОСОБА_2, ОСОБА_3 від права  спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Сватове, Луганської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  С У Д Д Я                                                                  М.А. Г А Ш И Н С Ь К И Й