АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3992 / 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Колесник С.Г.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондара М.С.
суддів: Приймака В.М.,
Бабак А.М.,
при секретарі: Белименко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Т овариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі ТОВ «Український промисловий банк») про стягнення банківського вкладу по закінченню строку дії договору та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА :
В квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення банківського вкладу по закінченню строку дії договору та відшкодування моральної шкоди , в якому зазначав, що 11 січня 2008 року між ним та ТОВ „Український промисловий банк" в особі начальника відділення № 12 Запорізької Філії "Укрпромбанк" було укладено договір про банківський вклад „Святковий" № НОМЕР_1 строком на 390 днів, до 03 лютого 2009р. під 9,5% річних, у зв'язку з чим позивачем було передано банку готівкою гроші в сумі 2140,00 євро,
05 лютого 2009 року позивач, звернувся до „Укрпромбанку" з письмовою заявою про повернення вкладу,
12 лютого 2009р. на ім'я позивача надійшла відповідь, якою в задоволенні його вимог було відмовлено та зазначено, що Правлінням національного банку прийнято рішення щодо призначення з 21,01,2009р. в ТОВ „Укрпромбанк" тимчасової адміністрації строком на один рік, у зв'язку з чим в ТОВ „Укрпромбанк" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, строком на шість місяців, починаючи з 21.01.2009р. по 2і,07.2009р., в зв'язку з цим, усі виплати по депозитним договорам будуть проводитися виключно на підставі рішень тимчасового адміністратора.
Позивач вважав відмову ТОВ „Укрпромбанк" щодо повернення його грошей незаконною та необгрунтованою, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Строк дії депозитного договору закінчився вже після призначення тимчасової адміністрації, яка, до речі, згідно до ст.85 Закону України „Про банки і банківську діяльність" була задіяна з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.
ОСОБА_3 вважав, що відповідачем порушені взяті на себе грошові зобов'язання у зв'язку з чим має нести відповідальність відповідно до с. 625 ЦК України. Так, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три проценти) річних від простроченої суми, при цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, позивач вважав, що внаслідок невиконання ТОВ «Укрпромбанк» свого зобов'язання за договором банківського вкладу „Святковий"' № НОМЕР_1, з 03 лютого 2009р.(дата повернення) заподіяно моральну шкоду.
Неповернення йому банком грошей спричинило моральні та душевні страждання, фізичний біль від тяжких постійних хвилювань щодо долі багаторічних заощаджень його родини. Дружина позивача тяжко захворіла - перенесла інсульт, її паралізувало, вона потребує медикаментозної постійної підтримки. Адже їх пенсії недостатньо на лікування. Все це негативно позначилось і на стані здоров'я самого позивача, він страждає від тяжких обставин, що склалися з вини відповідача, почалися головні болі, порушився сон, почалася депресія. Замість турботи, яку вія хоче віддавати своїй тяжкохворій дружині, вимушений витрачати час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права, благати банк повернути його кошти, звертатися до юристів, звертатися до суду. Тому, завдану йому моральну шкоду оцінює в 5 000 грн,
Позивач, вважав, що він, як вкладник за договором банківського вкладу є споживачем банківських послуг, відповідно, захист його прав як споживача регламентується ЗУ „Про захист прав споживачів" разом з відповідними нормами ЦК України,
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь депозит в розмірі 2 140, 00 євро, за договором банківського вкладу «Святковий» № НОМЕР_1 та 3% річних від простроченої суми - 11,25 євро за порушення грошового зобов'язання, а також моральну шкоду в розмірі 5000грн.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, пояснивши що, попередній розрахунок боргу та відсотків був зроблений станом на 12 травня 2009 року, тому позивач збільшив суму боргу, зробивши розрахунок станом на 08.07.2009 року та просив стягнути на його користь депозитний вклад в розмірі 22876,60грн., що по курсу НБУ, станом на 08.07.09р. складає 2140євро, 3% відсотки річних від простроченої суми в розмірі 295,15грн., що по курсу НБУ. станом на 08.07.09р. складає 27,61 євро, а всього 23171,75грн., крім того – 30 грн. витрати пов'язані з розглядом судової справи, та моральна шкода у розмірі - 5000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2009 року 2009 року п озов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_3 вкладу за Договором «Святковий» № НОМЕР_1 від 11 січня 2008 року в розмірі 22876,60грн.
Стягнуто з ТОВ «»Український промисловий банк» на користь ОСОБА_3 3% річних за прострочення виплати суми, в розмірі 295,15 грн.
Стягнуто з ТОВ «»Український промисловий банк» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 30 грн.
Стягнуто з ТОВ «»Український промисловий банк» на користь держави держмито в розмірі 231,70 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. відмовлено.
ТОВ «Український промисловий банк» звернулось до суду із апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2009 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що 11.01.2008 року між сторонами був укладений договір про банківський вклад „Святковий” строком на 390 днів до 03.02.2009 року під 9, 5 річних %, у зв’язку з чим позивач передав банку готівкою гроші в сумі 2 140, 00 євро.
На звернення позивача про повернення вкладу, відповідач відповів відмовою, посилаючись на введення мораторію щодо задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, починаючи з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року.
Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції законно та обґрунтовано послався на норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що призначення тимчасової адміністрації ТОВ „Укрпромбанк”, та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не може служити підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки норма ст. 1060 ЦК України не скасована та не змінена, а тому має пріоритет перед іншими нормативними актами, зокрема ЗУ „Про банки та банківську діяльність”.
Крім того, судом встановлено, що зобов’язання банку перед позивачем настали 03.02.2009 року, тобто уже під час існування тимчасової адміністрації банку.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції були порушені правила договірної підсудності, оскільки відповідно до договору спори в рамках цього договору, врегулювання яких не може бути досягнуто сторонами, вирішуються судом за місцем знаходження банку. У порушення вимог договору позивач звернувся із позовом за місцем знаходження філії банку, а не за місцем розташування основного офісу, тобто до Печерського районного суду м. Києва.
З такими доводами апелянта погодитись не можна, оскільки вони суперечать умовам самого договору. Так, відповідно до п. 8 договору вбачається, що стороною при укладенні договору зазначена Запорізька філія ТОВ „Укрпромбанк”, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 11, тобто в Ленінському районі м. Запоріжжя, куди і звернувся позивач з позовом.
Крім того, навіть якщо припустити, що судом першої інстанції були порушені правила договірної підсудності, то ця обставина не може бути підставою для скасування рішення суду та направлення його на новий розгляд, з огляду на положення ст. 311 ЦПК України, на які посилається апелянт.
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі відділення № 6 Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :