АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 22 - 4016 / 2009 р.                 Головуючий у 1-й інстанції:  Панкеєва О.В.

Суддя-доповідач:   Приймак В.М.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  08 вересня 2009 р.                                                    м. Запоріжжя

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

 головуючого:      Бондара М.С.

суддів:                 Приймака В.М.,

Бабак А.М.,

при секретарі:     Белименко С.В.,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

  ВСТАНОВИЛА :  

 В лютому 2009 року  ЗАТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з позовом до   ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1 201, 60 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 259, 29 грн., заборгованості по комісії в розмірі 6121, 57 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 4444, 67 грн., витрати по оплаті держмита 120, 27 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30, 00 грн., а всього 12 177, 40 грн.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2009 року п озов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на на  користь ЗАТ КБ "Приватбанк" суму заборгованості за кредитним до № 2Р80АК10170179 від 11.04.2005 року в розмірі 120 27 грн. 13 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" витрати по оплаті держмита в розмірі 120, 27 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30, 00 грн., а всього 150, 27 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2009 року, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 11.04.2005 року сторони уклали кредитний договір, на підставі якого відповідачу був наданий кредит в розмірі 53 634, 25 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 54 % на місяць від суми виданого кредиту з кінцевим терміном повернення 09.04.2010 року.

14.05.2006 року відповідач достроково сплатив 11 748, 90 грн. за кредитом, не звірившись з банком по заборгованості, та перестав сплачувати кредит з посиланням на те, що він повністю розрахувався з банком.

Разом з тим, станом на 16.05.2006 року у нього залишилась заборгованість за кредитом у сумі 470, 22 грн.

Не погоджуючись із зазначеною сумою боргу, відповідач перестав сплачувати борг, обмежившись листом на адресу позивача відносно його незгоди із боргом. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач надав суду відповідні докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що він звертався до працівників банку із заявою про проведення перерахунку, оскільки його розрахунок не міг відрізнятися від розрахунку банку. Апелянт посилається на працівника банку ОСОБА_4, яка повідомила йому по телефону про те, що за кредитним договором заборгованості він не має.

23.08.2006 року працівники банку повідомили йому про те, що він має заборгованість по кредиту 1 109, 90 грн. Також працівники банку повідомили йому про те, що про його заяву щодо перерахунку по сплаті кредиту від 16.05.2006 року їм нічого не відомо.

На його повторну заяву від 23.08.2006 року посадові особи позивача відповіді йому не надали.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що суд при ухваленні рішення не звернув уваги на неправомірні дії посадових осіб позивача та не дав їм оцінки.  

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач надав суду відповідні докази на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суд першої інстанції задовольнив їх в повному обсязі.

Відповідач не надав суду відповідних доказів в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву. Його доводи про те, що він звертався з відповідними заявами до посадових осіб позивача з метою проведення перерахунку заборгованості по кредиту не знайшли підтвердження в судовому засіданні, окрім пояснень самого відповідача.

Представник позивача заперечує проти того, що відповідач звертався до посадових осіб позивача із письмовою заявою про перерахунок заборгованості, а обмежився лише листом на адресу банку про свою незгоду із заборгованістю.

Крім того, сплативши достроково 11 748, 90 грн. за кредитом, відповідач був впевнений в тому, що він не має заборгованості за кредитом, а тому повинен був поставити питання про дострокове розірвання договору. Разом з тим, з такою заявою відповідач до позивача не звертався, а також не звертався і з зустрічним позовом про розірвання договору під час розгляду цієї справи. Між тим, зазначений договір, строк дії якого закінчується 09.04.2010 року, діє і на теперішній час.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами справи.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.        

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

  УХВАЛИЛА:  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.  

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

  Головуючий  :  

    Судді  :