АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 жовтня 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Яремка В.В.
суддів: Перепелюк Л.М., Лисака І.Н.
секретар Ласій О.І.
за участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя і розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2010 року п озовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про
поділ майна та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя і розірвання шлюбу
задоволено частково.
Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 10.03.2005р. виконкомом Великокучурівської сільської ради, Сторожинецького району, Чернівецької області, актовий запис №11.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави держмито в сумі 26 грн., пов’язане із реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦСу, звільнивши від вказаних витрат відповідача ОСОБА_1
Дитину сторін, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір’ю.
Розділено спільне сумісне майно між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, виділивши в натурі:
- ОСОБА_1, в рахунок її частки в спільному сумісному рухомому майні: - п’ять карнизів віконних, на загальну суму 180 грн., - п’ятнадцять метрів тюлі віконної на загальну суму 375 грн., - електроплитку 2-х камфорну, вартістю 100 грн., - пилосос «Самсунг», вартістю 240 грн., а всього на загальну суму 895 грн.;
- ОСОБА_3, в рахунок його частки в спільному сумісному рухомому майні: - люстри в кількості 7 штук, на загальну суму 480 грн., - паласи, розміром 4x4 м., в кількості 4 штуки, на загальну суму 640 грн., - палас, розміром 6x3 м. вартістю 640 грн., - холодильник, вартістю 100 грн., - бетономішалка, вартістю 400 гривень, - електропила , вартістю 180 гривень, - дрель з болгаркою, вартістю 420 грн.; - килими в кількості 2 штуки, загальною вартістю 200 грн., - бензопила, вартістю 300 грн., - телефон з установкою, вартістю 1155 грн., а всього на загальну суму 4515 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різниці у вартості часток рухомого майна в сумі 1810 грн.
В іншій частині позовних вимог сторонам відмовлено за безпідставністю цих вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2010 року скасувати в частині, якою їй відмовлено у задоволенні її позовних вимог про визнання за нею права власності на будинковолодіння, що по АДРЕСА_1.
Вважає рішення суду першої інстанції в цій частині незаконним, таким, що суперечить нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Висновки суду є помилковими.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення п озовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя і розірвання шлюбу.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, протоколом № 1 зборів уповноважених колгоспу «28 червня» від 11 лютого 1989 року ОСОБА_3 наділено для будівництва хати 0,08 га землі.
Рішенням Великокучурівської сільської ради від 27.03.2009р. №41-23/09 на самочинно зведені житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, на виділеній земельній ділянці, надано дозвіл на виготовлення обмірних креслень та зобов’язано ОСОБА_3 після завершення будівництва здати житловий будинок в експлуатацію та зареєструвати його в бюро технічної інвентаризації.
Висновком технічного заключення про стан огороджуючих будівельних конструкцій спірного житлового будинку встановлено, що житловий будинок придатний до експлуатації в якості житла при умові виконання проектних рекомендацій. (а.с. 176-181).
10 березня 2005 року у виконкомі Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області сторонами по справі зареєстровано шлюб, актовий запис №11.
В суді першої інстанції сторонами не заперечувався той факт, що житловий будинок був побудований ОСОБА_3 за його власні кошти до укладення шлюбу з ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірний житловий будинок із господарськими спорудами належить ОСОБА_3 як такий, що набутий ним до шлюбу із ОСОБА_1 і поділу на тих умовах, які запропонувала позивач ОСОБА_1, на думку суду, не підлягає.
Оскільки позовних вимог щодо визнання вказаного будинковолодіння об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, в результаті спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, до суду не подавалось, а відповідно неможливо вирішити ці питання, з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений ч.1 ст. 11 ЦПК України.
Всупереч вимог ст. 60 ч.1 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не підтвердив зазначених в позові обставин, які стосуються предмета спору належними доказами.
Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Посилання ОСОБА_1 на невнесення ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду грошової коменсації її частки в спільному майні суд першої інстанції правильно визнав незаконним, оскільки саме вона як позивач по справі, що вимагає поділу майна та припинення права на частку в майні, була зобов’язана попередньо внести вартість цієї частки на депозитний рахунок суду та ставити перед судом відповідні вимоги щодо цього.
Разом з тим, запропонований ОСОБА_1 порядок поділу спірного будинковолодіння шляхом визнання за нею права власності на все будинковолодіння, є неприйнятним, оскільки вказане майно є неподільним, і таким, яке необхідно виділяти комусь одному з подружжя з присудженням грошової компенсації за нього та припиненням права на частку у спільному майні іншого з подружжя або ділити на дві ізольовані частини, що не було предметом судового розгляду.
Судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги посилання ОСОБА_1 на положення ст. ст. 13, 16 ЦК України, відповідно до яких суд може відмовити ОСОБА_3 у визнанні за ним права власності на частку в житловому будинку та належних до нього господарських споруд у зв’язку з недостатністю сплачуваних відповідачем аліментів на утримання неповнолітньої дитини та наявність заборгованості по аліментах при вирішенні питання щодо визнання за нею права власності на спірне будинковолодіння, оскільки ОСОБА_3 не просив суд визнавати за ним право власності на частку в майні.
Таким чином, свій висновок суд зробив на підставі досліджених ним доказів, а протилежні твердження апелянта щодо порушення її права судом першої інстанції є надуманими і спростовуються матеріалами справи.
Тому, аналізуючи зазначені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: