АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Перепелюк Л.М.
суддів: Бреславського О.Г., Лисака І.Н.
секретар Ласій О.І.
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного підприємства «Санітарія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по квартирній платі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 липня 2010 року позов приватного підприємства «Санітарія» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь приватного підприємства «Санітарія» заборгованість по квартирній платі в сумі 2247 грн. 91 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким в позові відмовити повністю.
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки суд вважав встановленими обставини, що належним чином доведені не були, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову приватного підприємства «Санітарія», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь приватного підприємства «Санітарія» заборгованості по квартирній платі в сумі 2247 грн. 91 коп.
Відповідно до ст.151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Як встановлено судом першої інстанції, будинок №6 по вул.Південно-Кільцевій в м.Чернівці є комунальною власністю територіальної громади міста та перебуває на балансі Чернівецької міської ради. Зазначений будинок з прибудинковою територією переданий для утримання і технічного обслуговування ПП «Санітарія» згідно рішень виконавчого комітету міської ради від 23 жовтня 2006 року № 477/12 та від 26 вересня 2006 року № 398/10.
З довідки ПП «Санітарія» вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1, яка складається з 2 кімнат житловою площею 29,0 кв.м., загальною площею 50,80 кв.м. на 8 поверсі будинку (а.с.5). Останні, користуючись послугами ПП «Санітарія», повинні були щомісячно вносити плату за надані послуги. Однак, відповідачі за надані послуги оплату не здійснювали, внаслідок чого станом на 1 червня 2010 року утворилась заборгованість в сумі 3970 грн. 32 коп., яка ними не погашена в добровільному порядку.
Посилання апеляційної скарги щодо того, що між сторонами не був укладений договір про надання житлово-комунальних послуг як підстава їх оплати, а тому не підлягає стягненню заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги, колегія суддів вважає надуманими, такими, що протирічать нормам матеріального права.
Так, п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.21 цього Закону виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
З врахуванням змісту зазначених положень Закону споживач може відмовитися від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами, а не через непогодження сторонами умов такого договору.
Як встановлено судом, відповідачі не тільки не виконали свого обов’язку споживачів по укладенню договору на надання житлово-комунальних послуг, а й ухилялися від його укладення. Більше того, вони не відмовлялися від надання їм житлово-комунальних послуг.
Твердження апелянта про такий обов’язок лише зі сторони позивача спростовуються наведеними вище нормами матеріального права.
Таким чином, апелянт не довів своїх вимог всупереч ст.60 ч.1 ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому, аналізуючи зазначені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 21 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: