АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Перепелюк Л.М.
суддів: Половінкіної Н.Ю., Яремка В.В.
секретар Максимюк В.В.
за участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника дочірньої компанії «Укртрансгаз» Ткачука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за апеляційною скаргою дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», яку представляє відділення Богородчанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 9 липня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Посилався на те, що наказом №78к від 11 березня 1995 року був прийнятий на посаду оператора газорозподільчої станції.
Наказом №99к від 6 червня 2008 року був звільнений з роботи згідно п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Вважав, що порушень трудових обов’язків та трудової дисципліни не допускав, а тому накладені на нього дисциплінарні стягнення наказами від 30 липня 2007 року та 1 квітня 2008 року є незаконними. Крім того, перед звільненням з роботи також не допускав порушень дисципліни, а тому був незаконно звільнений з роботи за порушення трудової дисципліни.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 9 липня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано накази від 30 липня 2007 року №99 та 1 квітня 2008 року №51к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 незаконними.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаду оператора газорозподільчої станції 4 розряду Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів з 6 червня 2008 року.
Стягнуто з Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів у користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 49621 грн. 95 коп. та 500 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів 496 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає до негайного виконання.
В апеляційній скарзі дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», яку представляє відділення Богородчанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів просить постановити ухвалу, якою рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 9 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вважає рішення суду незаконним і необгрунтованим, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Рішення суду суперечить матеріалам справи та фактичним обставинам справи.
Вважає, що звільнення ОСОБА_1 з роботи керівництвом Богородчанського ЛВУМГ проведене з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, а тому позивач відповідно до ст.235 КЗпП України не підлягає поновленню на роботі.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 9 липня 2010 року залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Ст.309 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та визнаючи накази від 30 липня 2007 року №99 та 1 квітня 2008 року №51к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1 незаконними, поновивши позивача на роботі та стягнувши середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу і моральну шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач упереджено віднісся до позивача, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення, хоча за такі ж порушення не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності старший оператор.
Факт упередженого відношення адміністрації відповідача до ОСОБА_1 при накладенні дисциплінарних стягнень спростовується наказами від 30 липня 2007 року №99 та 1 квітня 2008 року №51к про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зі змісту яких видно, що за аналогічні порушення виконання своїх безпосередніх обов’язків до дисциплінарної відповідальності притягнуто ще ряд працівників.
Тому дисциплінарні стягнення на ОСОБА_1 керівництвом відповідача накладені правильно, з дотриманням норм трудового законодавства, підстав для визнання їх незаконними немає.
Крім того, на думку суду, при обранні виду стягнення ОСОБА_1 адміністрацією не враховано ступінь тяжкості вчинених проступків, заподіяну ним шкоду, обставини, при яких вони вчинені, попередню його роботу, що свідчить про порушення вимог чинного законодавства відповідачем при застосуванні дисциплінарних стягнень, у зв’язку з чим всі оспорювані накази є незаконними, підлягають скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на роботі.
Проте, погодитися з такими висновками суду не можна.
Судом встановлено, що згідно п.п.3.1, 3.8, 3.9, 3.27 робочої Інструкції оператора ГРС та ч.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку компанії «Укртрансгаз» оператор ГРС повинен виявляти і усувати витоки газу і несправності в роботі обладнання, слідкувати за охоронною зоною ГРС і газопровода-відвода, своєчасно виконувати накази і розпорядження керівництва. При виникненні несправностей, які неможливо усунути своїми силами, оператор зобов’язаний негайно повідомити диспетчера ЛВУМГ або начальника служби ГРС і вжити заходів для недопущення зриву подачі газу споживання.
ОСОБА_1 допустив порушення трудової дисципліни: він двічі не повідомив відповідні служби про наявність змонтованих щоглів мобільного зв’язку в межах охоронної зони на відстані 136м. від огорожі ГРС, ним не було змазано крани, що призвело до пропуску газу через них, за що правильно притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Порушень закону при накладенні дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 відповідачем не допущено: від ОСОБА_1 взяті пояснення щодо допущених порушень трудової дисципліни і з наказами про оголошення йому доган він ознайомлений під розписку. Більше того, знаючи про наявність наказів від 30.07.07р. та від 1.04.2008р., якими йому оголошено догани, ОСОБА_1 не оспорював їх у встановлений законом трьохмісячний строк, не звертався він і з заявою про поновлення строків на їх оскарження.
П.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92р. передбачено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з’ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Згідно п.п.22, 23 згаданої Постанови у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з’ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
Суд першої інстанції, не спростувавши у своєму рішенні сам факт вчинення порушень трудової дисципліни ОСОБА_1, надумано прийшов до висновку, що накладення дисциплінарних стягнень проведено з порушенням чинного законодавства.
Наказом від 6 червня 2008 року №99к позивача за погодженням з профспілковим комітетом було звільнено з роботи на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
При його звільненні відповідачем враховано, що останнє порушення позивачем трудової дисципліни мало місце після застосування до нього двічі протягом року дисциплінарних стягнень, хоча відповідно до норм трудового законодавства уже друге порушення трудової дисципліни працівником дає підстави для звільнення його за систематичне порушення трудової дисципліни.
Враховано адміністрацією також ступінь вини ОСОБА_1, адже наслідки витоку газу із кранів є непередбачуваними та надзвичайно небезпечними.
Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Установивши, що позивач не виконав розпоряджень начальника ГРС, не прибув в управління адміністрації Богородчанського ЛВУМГ, не набив замазкою крани, що призвело до пропуску газу через крани в закритому стані та що відповідно до ст.139 КЗпП України дотримання трудової дисципліни означає не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне та точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою у позові.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», яку представляє відділення Богородчанське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, задовольнити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 9 липня 2010 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 до дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Богородчанського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: