АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

УХВАЛА  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 вересня 2010 р.         м. Чернівці  

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:  

Головуючого Перепелюк Л.М.  

  суддів: Заводян К.І., Ружила О.А.  

  секретар Скрипник С.В.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Новоселицького БТІ, Тарасовецької сільської ради Новоселицького району про встановлення часу побудови будинку, визнання нерухомого майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визначення їх часток, зобов’язання зареєструвати право власності на нерухоме майно, припинення права спільної сумісної власності, зобов’язання не чинити перешкод в користуванні нерухомим майном за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2010 року,  

  в с т а н о в и л а :      

  Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя повернуто позивачці.    

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2010 року, а цивільну справу за її позовом направити до іншого суду для розгляду по суті.    

Вважає ухвалу суду незаконною, оскільки для того, щоб вказати ціну позову вона просила суд доручити Новоселицькому БТІ провести оцінку будинковолодіння, а також розстрочити їй сплату держмита у зв’язку з тяжким матеріальним станом.  

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.  

  Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не усунені недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 23.11.2009р., а саме: не надано розрахунок позовних вимог, не вказано ціни позову, не зазначено про те, чи самовільне будівництво відповідає будівельним, пожежним та санітарним нормам та чи у зв’язку із цим отримано на нього сертифікат відповідності від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, чи було укладено між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 договір про дольову участь у будівництві вказаного нерухомого майна. Також відсутні посилання на докази вищевказаних обставин.  

Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованим.  

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.  

У разі збільшення розміру позовних вимог або пред’явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.  

Як видно з матеріалів справи, позивачка не змогла визначити ціну позову без попередньої оцінки будівель, а тому неодноразово зверталась до суду з заявою про забезпечення доказів, оскільки відповідач чинив перешкоди у проведенні оцінки будівель спеціалістом-будівельником (а.с.24-26, 29). Суддя ухилився від вирішення заяви позивачки та від виконання вимог ч.2 ст.130 ЦПК України і не визначив попередню ціну позову.  

    Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.130 ЦПК України з метою забезпечення правильного та швидкого вирішення справи проводиться попереднє судове засідання, в ході якого суд вирішує також питання про витребування доказів за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, про судові доручення щодо збирання доказів, а в невідкладних випадках проводить огляд на місці та вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду; визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; з’ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин.  

Крім того, як передбачено ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і здійсненню прав осіб, які беруть участь у справі.  

Тому суддя, на стадії відкриття провадження у справі, вдавшись до аналізу обставин, на які ніби-то повинна зіслатись позивачка із зазначенням доказів на підтвердження цих обставин, передчасно позбавив можливості позивачку виконати зазначені дії на стадії попереднього судового засідання. Більше того, заяви позивачки про наявність спору зі сторони відповідача для представлення нею належних та допустимих доказів та просьба її про сприяння їй у зібранні доказів залишились поза увагою суду.  

Таким чином, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття позовної заяви на новий розгляд до суду першої інстанції, який порушив порядок, встановлений для його вирішення.  

    Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів,  

  у х в а л и л а :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 січня 2010 року скасувати і передати питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок та визначення часток подружжя у майні на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.  

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.  

    Головуючий /підпис/  

  Судді: /підписи/  

  З оригіналом згідно: