Справа № 2-а-242/10  

     Справа № 2-а-242/10

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 11 жовтня  2010 року                                                                     смт. Любешів

 Любешівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Гладіч Н.І.

за участю

секретаря судового засідання Пилипчук Р.М.,

представника  позивача ОСОБА_3,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до інспектора  ДПС  Рівненської  роти  ДПС Бондарчука Анатолія Миколайовича  та Управління ДАІ УМВС України у Рівненській області  про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

  ВСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_4 звернувся в Любешівський районний суд з позовом до інспектора ДПС  Рівненської  роти  ДПС Бондарчука Анатолія Миколайовича  та Управління ДАІ УМВС України у Рівненській області  про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої  вимоги обґрунтовує тим, щo 15 вересня 2010 року інспектором ДПС  Рівненської  роти  ДПС Бондарчуком Анатолієм Миколайовичем  на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Дана обставина підтверджується постановою серії ВК № 201497 від  15  вересня 2010 року, відповідно до якої він15 вересня  2010 року о  07  год. 15  хв., керуючи автомобілем Мерседес  державний номер НОМЕР_1, на автодорозі Київ-Чоб здійснив обгін транспортного засобу в місці підйому , чим  вчинив  адміністративне  правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає дану постанову незаконною, просить її скасувати, оскільки в його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення.  

В судовому засіданні представник  позивача  ОСОБА_6 просить  позов  задовільнити.  Показав,  що ОСОБА_4  15 вересня  2010 року під час руху власним автомобілем по автодорозі  Київ-Чоп в колоні  за  двома автомобілями, які  рухались  по  переду. Їх  обігнала  машина  працівників  ДАІ, які  зафіксували порядок  руху  автомобілів. На  спуску, при  переривчастій  лінії  розмітки ОСОБА_4   здійснив  обгін    транспортного  засобу, який  рухався  по переду відповідно  до правил  дорожнього  руху.. через  п’ять  кілометрів  після  обгону   ОСОБА_4 зупинили  працівники  ДАІ, які  обганяли та вказали, що він порушив правила дорожнього руху, оскільки здійснив обгін транспортного засобу   в місці підйому.  Позивач з вказаним не був згідний,  пояснював працівникам ДАІ, що здійснив  обгін   на  спуску, при  переривчастій  лінії, та   момент  здійснення  маневру, вони  не  могли  бачити, оскільки  були   на  великій  відстані,   однак працівники ДАІ пояснення позивача  до уваги не брали,  склали протокол про адміністративне правопорушення та винесли постанову по справі про адміністративне правопорушення. Вказав,  що  ОСОБА_4  пропонував  взяти  пояснення  у  свідка, зупинити  автомобіль, якого  він обігнав  та  відібрати  пояснення,  Оскільки з інкримінованим  адмінправопорушенням  ОСОБА_4  був  незгідний, останній  в   протоколі не розписувався, а копію постанови про визнання  позивача  винним у вчиненому правопорушенні та накладенням адміністративного стягнення отримав поштовим зв’язком 22  вересня 2010 року.  

 Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

 Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у справі доказів.  

 Суд, заслухавши  представника  позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.     

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає у випадку порушення водіями транспортних засобів встановлених правил обгону.

Судом встановлено, що 15  вересня 2010 року інспектором ДПС Рівненської  роти  ДПС Бондарчуком Анатолієм Миколайовичем  відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії  ВК  №201497, відповідно до якої ОСОБА_4 цього дня о 07  год. 15 хв. на автодорозі Київ-Чоп   керуючи автомобілем Мерседес  державний номер НОМЕР_1  здійснив обгін транспортного засобу  в місці підйому. Згідно вказаної постанови на  ОСОБА_4 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до Правил дорожнього руху обгін – це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом не смугу зустрічного руху.

Відповідно до п.14.6 Правил дорожнього руху обгін забороняється на перехресті; на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; ближче ніж за 50 м. перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м. - поза населеним пунктом; у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; транспортного засобу, який здійснює обгін або обїзд; у тунелях; на дорогах, що мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку; колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).      

Як вбачається з показань допитаного в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_7, який 15.09.2010 року їхав разом з позивачем в автомобілі, позивач здійснив  обгін  транспортного   відповідно  до правил  дорожнього руху. Вказав, що  працівники  ДАІ  не  могли  бачити  момент  здійснення маневру  позивачем, оскільки  були  досить  далеко. Коли їх зупинили працівники ДАІ, він  дізнався  від  позивача, що  відносно  нього   було  складено  протокол  про  вчинення  адміністративного правопорушення.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З позовної заяви та показань в суді представника позивача вбачається, що ОСОБА_4   не згоден з тим, що 15  вересня 2010 року о 07 год. 15  хв., керуючи автомобілем Мерседес  державний номер НОМЕР_1, на автодорозі  Київ-Чоп  здійснив обгін транспортного засобу в  місці підйому,  чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.  

При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з’ясуванню, зокрема такі обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак  у постанові  про  накладення  адміністративного  стягнення  відповідачем  не  наведене   будь-якої оцінки вказаного доказу.    

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість жодного доказу в заперечення позову не надійшло.

Управлінням ДАІ УМВС України у  Рівненській  області та інспектором Бондарчуком А.М.   належних доказів щодо законності своїх дій в суд не подано. Також не було надано матеріалів справи та всіх документів і доказів, на підставі яких була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії  ВК  №201497 від 15 вересня  2010 року щодо визнання ОСОБА_4  винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на односторонність і поверховість досліджених обставин по справі по адміністративному правопорушенню, постанова серії  ВК №1 201497  від 15  вересня 2010 року, винесена  відповідачем  підлягає скасуванню за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 6, 17, 70-71, 122, 128, 158-163, 167 КАС України, ч.2 ст. 122, ст. 289 КпАП України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:  

 Адміністративний  позов  ОСОБА_4 до інспектора  ДПС  Рівненської  роти  ДПС Бондарчука Анатолія Миколайовича  та Управління ДАІ УМВС України у Рівненській області  про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.  

Постанову інспектора ДПС Рівненської  роти  ДПС Бондарчука Анатолія Миколайовича  серії ВК  № 201497  від 15 вересня  2010 року відносно ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425  гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП – скасувати.  

 Постанова не оскаржується.

 Головуючий: /підпис/  Н.І. Гладіч  

  З оригіналом згідно.  

  Суддя Любешівського  

районного суду                                                                             Н.І.Гладіч