Справа №2-672/10

  Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        02 листопада 2010 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого                                  судді Сопільняка О.М.

при секретарі                                         Гурі С.А.

з участю  представника позивача          ОСОБА_1

відповідача                                             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В  :

       Позивач ОСОБА_3 18 серпня 2010 року звернувся до Кодимського районного суду з позовом до ОСОБА_2 та відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції (далі ВАТ «НАСК «Оранта») про відшкодування матеріальних збитків в сумі 19596 грн.50 коп., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08 січня 2009 року об 11 год. 50 хв. в м.Кодима на перехресті вулиць Комунарна-Леніна-Єлісеєва.  

       Ухвалою суду до участі у справі в якості третіх осіб притягнуто ОСОБА_1 (керував автомобілем позивача на момент ДТП) та ОСОБА_4 (власника автомобіля «Mazda-323», яким на момент ДТП керував відповідач ОСОБА_3.).            

       В судовому засіданні ОСОБА_1 представляючи власні інтереси та інтереси позивача ОСОБА_3 (на підставі довіреності від 09 липня 2010 року) позов підтримав та пояснив, що 08 січня 2009 року біля 11 год. 50 хв. в м.Кодима на перехресті вулиць Комунарна-Леніна-Єлісеєва сталась дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачеві ОСОБА_3 автомобіля «Cheri Amulet», який він, ОСОБА_1, керував за довіреністю, та автомобіля «Mazda-323», яким керував відповідач ОСОБА_2 Винним у дорожньо-транспортній пригоді постановою суду визнано відповідача ОСОБА_2 Розмір відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 19569 грн.50 коп., в даний час автомобіль  повністю відремонтовано, проте, і відповідач ОСОБА_2, і ВАТ «НАСК «Оранта», в якій був застрахований автомобіль відповідача, відмовляються виплатити страхове відшкодування в добровільному порядку, при цьому, відповідач ОСОБА_2 посилається на необхідність відшкодування збитків страховою кампанією, а остання посилається на надумані формальні підстави. З цих підстав просив позов задовольнити і стягнути солідарно з відповідачів завдані  збитки.

       Відповідач ОСОБА_5 позов визнав частково, зокрема визнав факт дорожньо-транспортної пригоди та обставини, при якій вона була вчинена, а також свою винність у ДТП, проте вважає, що відшкодовувати позивачеві збитки має «ВАТ «НАСК «Оранта», з якою він уклав договір страхування, який був чинний на момент ДТП.  

       Представник ВАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання двічі не з’явився, хоча належним чином завчасно з дотриманням вимог ч.4 ст.74 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення №11049 від 14 жовтня 2010 року та б/н від 25 жовтня 2010 року, які є у справі. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не надав, тому суд, вважаючи його належними чином повідомленим, визнає причину його неявки неповажною і вважає необхідним ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.        

       Третя особа ОСОБА_4 власник автомобіля «Mazda-323» державний номерний знак НОМЕР_1, в судове засідання також не прибув і не надав згоду на участь  у розгляді справи, тому суд відповідно до ч.3 ст.36 ЦПК України  вважає можливим розглянути справу без його участі.  

       Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, а також матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково з таких  підстав.

       За правилом ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін (якими відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК є позивач та відповідач), кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Судом встановлено, що 08 січня 2009 року біля 11 год. 50 хв. в м.Кодима Одеської області на перехресті вулиць Комунарна-Леніна-Єлісеєва сталась дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачеві ОСОБА_3 автомобіля  «Cheri Amulet» державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля «Mazda-323» державний номерний знак НОМЕР_1.    

       Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС №069247, виданого 07 вересня 2009 року РЕВ-2 м.Одеса УДАІ ГУМВС України в Одеській області автомобіль «Cheri Amulet» державний номерний знак НОМЕР_3 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_3 На момент ДТП вказаним автомобілем відповідно до довіреності, виданої 07 вересня 2007 року ОСОБА_3 та посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., керував ОСОБА_1

       Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВІС №213047, виданого 05 серпня 1998 року Вінницьким МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області автомобіль «Mazda-323» державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 На момент ДТП вказаним автомобілем відповідно до довіреності ВЕТ №906061, виданої 24 листопада 2007 року ОСОБА_4 та посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б., керував відповідач ОСОБА_2

     Отже відповідач ОСОБА_2 є володільцем зазначених транспортних засобів як джерела підвищеної небезпеки, під яким (володільцем) Пленум Верховного Суду України визнає особу, яка здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (п.4 постанови №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).  

        Постановою Кодимського районного суду від 05 лютого 2009 року винним у вказаній ДТП визнано відповідача ОСОБА_2 Вказана постанова суду не оскражувалась і є чинною. У звязку з цим факт дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08.01.2009р., її обставини та винність відповідача ОСОБА_2 відповідно до ст.61 ЦПК є доведеними обставинами і доказуванню не підлягають.

        Згідно п.п.2.1 «ґ», 2.4 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року,  водій зобов’язаний мати поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

            Відповідно до п.21.1 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  №1961-IV від 01 липня 2004 року на території України забороняється експлуатація транспортного  засобу (за  винятком  транспортних  засобів,  щодо  яких  не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування

          У звязку з цим, 14 січня 2008 року між відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ «НАСК «Оранта» строком на 1 рік був укладений договір обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_4, тип договору 3).            

           Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона  (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку)    виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій  особі,  визначеній  у  договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

        Страховим випадком, відповідно до ст.8 Закону "Про страхування" від
07 березня 1996 року , є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику,  застрахованій  або  іншій  третій особі.

         Дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 08 січня 2009 року за участю автомобілів сторін є страховим випадком, настання якого зумовлює обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування).

        Згідно зі ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу та плата за послуги стоянки.  

       Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

       Судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту належного позивачеві автомобіля «Cheri Amulet» державний номерний знак НОМЕР_3 відповідно до акту виконаних робіт №3А-0000168 від 22.01.2009 року з урахуванням вартості запчастин та робіт складає 18 347 грн. 51 коп., вартість поточного ремонту системи охолодження автомобіля (кондиціонування) відповідно до акту №3А-0072318 від 13.04.2009 року – 341 грн. 99 коп., вартість евакуації пошкодженого транспортного засобу з м.Кодима до ВАТ «Одеса-авто» м.Одеса, вул.Чапаївської дивізії, 15-а – 880 грн. (акт виконаних робіт №000026 від 08 січня 2009 року), всього 19 569 грн. 50 коп.

         Стаття 991 ЦК та ст.26 Закону "Про страхування" встановлюють перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, якими є:

     1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено  договір  страхування,  спрямовані на настання страхового випадку;

     2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування,  умисного  злочину,  що призвів до страхового випадку;

     3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

     4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

     5) несвоєчасне повідомлення страхувальником без  поважних  на те   причин   про   настання страхового випадку або створення страховикові перешкоду визначенні обставин,  характеру та  розміру збитків;

     6) наявності інших підстав, встановлених законом.

      Таким чином, судом не встановлено обставин, які є підставою для відмови страхувальника у виплати позивачеві страхового відшкодування.

          Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди  життю, здоров`ю,  майну  третьої особи.

        З цих підстав суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути на користь позивача ОСОБА_3 суму   страхового відшкодування саме з ВАТ «НАСК «Оранта», яке за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеним з відповідачем ОСОБА_2, взяло на себе зобов’язання відшкодувати третім особам шкоду, завдану ОСОБА_2 При цьому, вказане відшкодування має здійснити саме ВАТ «НАСК «Оранта», яке всупереч вимог ст.ст.10,11 та 60 ЦПК ВАТ «НАСК «Оранта» будучи обізнаним зі змістом позовних вимог позивача та їх розміром не надала до суду будь-яких відомостей (заперечення) щодо цих позовних вимог, не оскаржило заявлених до неї вимог, не довело розміру страхового відшкодування, яке підлягає сплаті, тому суд задовольняє позов у повному обсязі.

       Крім цього, відповідно до вимог ст.88 ЦПК з відповідача НАСК «Оранта» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 195 грн. та на користь ТУДСА в Одеській області витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справі в сумі 120 грн.  

       На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.213-215,218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

       Позовну заяву  ОСОБА_3 задовольнити частково.

       Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції на користь ОСОБА_3 19 569 грн. 50 коп.

       Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції на користь держави судовій збір в сумі 195 грн. та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

        В задоволенні решти позову відмовити.

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                         Сопільняк О.М.