К О П І Я
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Власенка О.В.,
суддів: Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Щербань А.В.
з участю: ОСОБА_1, її представника, представника товариства
з обмеженою відповідальністю „СТІОМІ-Холдінг”
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5056 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „СТІОМІ-Холдінг” на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 липня 2010 року та додаткове рішення від 20 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „СТІОМІ-Холдінг” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТОВ „СТІОМІ-Холдінг” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 10 березня 2005 року працювала на посаді старшого диспетчера відділу збуту, 8 лютого 2006 року була переведена на посаду диспетчера відділу збуту, а з 12 вересня 2007 року працювала оператором ЕОМ відділу збуту, фактично виконуючи роботу диспетчера. 21 травня 2008 року була звільнена на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, за прогули, проте трудову книжку та копію наказу №98-К/ХВ від 07 жовтня 2008 року про звільнення з 21 травня 2008 року отримала лише 19 березня 2010 року. Звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки відповідно до ст. 184 КЗпП України звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років не допускається крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Зазначила, що в результаті незаконного звільнення їй було завдано моральні страждання, оскільки без трудової книжки не могла влаштуватись на роботу, було порушено її звичайний спосіб життя, довелось докладати додаткових зусиль для організації свого життя та виховання неповнолітнього сина. В зв’язку з цим просила поновити строк звернення до суду, поновити її на раніше займаній посаді диспетчера ТОВ „СТІОМІ-Холдінг” та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 травня 2008 року до дня поновлення на роботі з розрахунку оплати за фактично виконувану роботу на посаді диспетчера, витрати на ІТЗ розгляду справи в суді покласти на відповідача.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 липня 2010 року позов задоволено частково.
Головуючий у першій інстанції – Слободян В.С. Справа № 22ц-5056
Доповідач – Власенко О.В. Категорія № 52
ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді оператора ЕОМ ТОВ „СТІОМІ-Холдінг”. Стягнуто з ТОВ „СТІОМІ-Холдінг” на користь ОСОБА_1 41287 грн. 05 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з яких необхідно провести утримання податку та інших обов’язкових платежів. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ „СТІОМІ-Холдінг” на користь держави 412 грн. 87 коп. судового збору та 120 грн. ІТЗ розгляду справи в суді.
Додатковим рішенням цього ж суду від 20 липня 2010 року допущено негайне виконання рішення від 2 липня 2010 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оператора ЕОМ ТОВ „СТІОМІ-Холдінг” та стягнення з ТОВ „СТІОМІ-Холдінг” на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 місяць в сумі 1633 грн. 39 коп., з яких необхідно провести утримання податку та інших обов’язкових платежів.
В апеляційній скарзі ТОВ „СТІОМІ-Холдінг” вважає рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 липня 2010 року та додаткове рішення від 20 липня 2010 року незаконними, просить скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не врахував пропуск позивачем процесуальних строків для звернення до суду з позовом. Крім того, ОСОБА_1 була звільнена з роботи, оскільки вчинила прогул без поважних причин, раніше порушувала трудову дисципліну і не виконувала покладених на неї обов’язків. Також суд безпідставно порахував стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки позивачка працювала з вересня 2008 року на ВАТ „Видавництво „Поділля” та отримувала заробітну плату.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких мотивів.
У відповідності з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Встановлено, що згідно з наказом № 23/1 від 23.05.2008 року (а.с.25,26) позивачку ОСОБА_1 – оператора ЕОМ, яка фактично виконувала обов`язки диспетчера відділу збуту ТОВ „СТІОМІ-Холдінг”, було відсторонено від роботи, оголошено її догану за вчинення крадіжки, а матеріали направлено в правоохоронні органи.
Згідно з постановою ДІМ Зарічанського ВМ ХМВ УМВСУ у Хмельницькій області від 10.06.2008 року (а.с.12) у відношенні ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 185 КК України за відсутністю в її діях складу злочину (п. 2 ст. 6 КПК України).
Згідно з наказом № 98 – К/ХВ від 07.10.2008 року (а.с.9) ОСОБА_1 з 21 травня 2008 року звільнено за прогули без поважних причин, за п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги акти від 22.05. та 23.05.2008 року (а.с.27. 52) про відсутність ОСОБА_1 на роботі, оскільки згідно з графіком виходу на роботу 22.05.2008 року вона не повинна була виходити на роботу, а 23.05.2008 року її було відсторонено від роботи.
Встановлено, що дійсно на момент звільнення ОСОБА_3 була одинокою матір`ю, на утриманні якої знаходиться малолітній син ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), а виходячи з вимог ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.
Встановлено також, що наказ про звільнення та трудову книжку ОСОБА_1 отримала 19.03.2010 року, до суду з позовом вона звернулася 15.04.2010 року, тому
твердження представника відповідача про те, що позивачка пропустила строк звернення до суду є безпідставним і таким , що не відповідає закону.
У відповідності з ч.ч. 4, 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б давали підстави для відмови у задоволенні позовних вимог позивачки. Посилання апелянта на той факт, що позивачка з вересня 2008 року працювала на ВАТ ”Видавництво Поділля” також не заслуговує на увагу, оскільки ч. 3 ст. 117 КЗпП України виключено (зміни, внесені згідно із законом України від 20.12.2005 року № 3248-IV).
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню і ухвалив рішення про поновлення її на роботі на посаді оператора ЕОМ ТОВ ”Стромі – Ходінг” та стягнув з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними обставинами, встановленими судом першої інстанції.
Рішення та додаткове рішення суду ґрунтуються на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для їх скасування не вбачається.
Інші доводи, в межах апеляційної скарги, для скасування рішень суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „СТІОМІ-Холдінг” відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 2 липня 2010 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко