Справа № 2-а-159/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

                  08 листопада 2010 року                                                                                        м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В.О.,

при секретарі – Багара Н.М.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшого прапорщика міліції Митро Василя Васильовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 142868 від 16 жовтня 2010 року, -

          В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 16 жовтня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшим прапорщиком міліції Митро В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АО1 № 028235. Згідно вказаного протоколу, він 16 жовтня 2010 року о 01:40 год. в м.Ужгород по вул. Грушевського, керуючи автомобілем марки «Рено», д/н НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». З даним протоколом він не погодився, про що зробив відповідний запис. Однак, всупереч його поясненням того ж дня інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшим прапорщиком міліції Митро Василем Васильовичем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 142868, згідно якої його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп. Вищевказаний протокол та постанову вважає незаконними, та такими, що складені з грубим порушенням ст.ст. 19, 21, 24, 55, 59 Конституції України та ст.ст. 7, 33, 245, 251, 268, 280, 283, КУпАП. Тому просить скасувати вказану постанову.

Позивач у судовому засіданні свої вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце такого повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ст. 128 КАС України.

На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 29 жовтня 2010 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів, що відповідає положенням                          ч. 6  ст. 71 КАС України.  

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з таких підстав.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 статті 2 КАС України встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.п. 1,3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) – публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні встановлено, що 16 жовтня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшим прапорщиком міліції Митро В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АО1 № 028235, згідно якого він о 01:40 год. в м.Ужгород по вул. Грушевського, керуючи автомобілем марки «Рено», д/н НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Того ж дня інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшим прапорщиком міліції Митро Василем Васильовичем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 142868, згідно якої його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Разом з цим, відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Однак даних вимог інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшим прапорщиком міліції Митро В.В. дотримано не було.

Крім цього, згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

                  Як вбачається із постанови, що оскаржується, в такій не зазначено доказів, на підставі яких було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, не враховано пояснення позивача з цього приводу, не зазначено свідків, які б могли підтвердити факт порушення позивачем під час керування транспортним засобом вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР України тощо. Отже, із постанови взагалі не видно з яких підстав інспектор ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старший прапорщик міліції Митро В.В. встановив, що позивач порушив правила дорожнього руху.

Також, при складанні постанови суб’єктом владних повноважень інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшим прапорщиком міліції Митро В.В. вчинено ряд порушень вимог ст. 280 КУпАП, а саме не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, в постанові відсутні відомості щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу тощо.

Пленум Верховного Суду України Постановою № 14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності (п.24).

Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 111 від 27 березня 2009 року взаємовідносини працівника ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватися на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканності особи, забезпечення її прав, уважному, доброзичливому і поважному ставленні до громадян (п.28.1).

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.

                  На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.1,2,3,17,18,70,71, 86, 102, 159-163 КАС України, ст.ст. 222, 251, 258, 288 КУпАП, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України,  затвердженої наказом  МВС 27  березня 2009 року за № 111, суд ,-  

                                             П О С Т А Н О В И В :

Позов – задовольнити .

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО                           № 142868 від 16 жовтня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ та АТІ м.Ужгород старшим прапорщиком міліції Митро Василем Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Постанова суду відповідно до ст.171-2 КАС України є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий:                                                                   Чепурнов В.О.