АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 22 - 7283 / 2010 р.                 Головуючий у 1-й інстанції:  Надворна О.С.  

Суддя-доповідач:   Поляков О.З.  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 11 листопада 2010 року                                              м. Запоріжжя

 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

 головуючого:       Ломейка В.О.

суддів:                   Городовенка В.В.            

Полякова О.З.

при секретарі:       Бабенко Т.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області  на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу ділянки та визнання права власності , -  

  ВСТАНОВИЛА :  

У  травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду до ОСОБА_3 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу ділянки та визнання права власності.

В позовній заяві зазначала, що 21.05.2009 року  відповідач ОСОБА_4 який є власником земельної ділянки на якій розташований придбаний нею будинок АДРЕСА_1, продав їй цю земельну ділянку. Між ними укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідач отримав від неї гроші, але відмовляється з’являтися до нотаріальної контори для посвідчення договору.  

З огляду на зазначене, просила суд визнати укладений між нею і відповідачем договір купівлі-продажу земельної ділянки дійсним і визнати за нею право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0925 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1  

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 травня 2009 року позов задоволено.

Визнано дійсним укладений 21.05.2009 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2  договір купівлі-продажу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0925 гектарів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (Державний акт серії ЯЄ № 282143).

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0925 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1  

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Прокурор Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області  звернувся до суду із апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 220 ЦК України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача не суперечать вимогам закону, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 21.05.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_2   уклали договір купівлі – продажу земельної ділянки,  відповідно до якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0925 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Вищезазначений договір купівлі – продажу нотаріально посвідчений не був.

Відповідно до приписів ст. 657 ЦК України, яка визначає форму окремих видів договору купівлі – продажу, договір купівлі – продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до приписів ст. 132 ЗК України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та посвідчуються нотаріально.

Матеріали справи свідчать про те, що угода купівлі – продажу земельної ділянки була укладена у письмовій формі, але нотаріально не посвідчувалась, державна реєстрація договору купівлі – продажу не проводилась.

Суд не звернув уваги на те, що відповідно до приписів ст. 220 ЦК України, на яку посилався суд у своєму рішенні, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що норми ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовуються щодо правочинів, які підлягають як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів  передбачено ст. ст. 210, 640 ЦК України.

Крім того, задовольняючи позов, суд першої інстанції не з’ясував у сторін можливість нотаріального посвідчення правочину та не зазначив обставини, які перешкоджають сторонам нотаріально  посвідчити договір у подальшому.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін.

Оскільки порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права призвело до ухвалення неправильного рішення, воно не може бути визнано законним, а тому підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову позивачу у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

  ВИРІШИЛА:  

 Апеляційну скаргу   Прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області -  задовольнити.       

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 травня 2009 року по цій справі - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 – відмовити.  

 Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржено до  Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.  

    Головуючий  :  

  Судді  :