АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 6712 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.С.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Приймака В.М.,
суддів: Коваленко А.І.,
Дашковської А.В.,
при секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі ПАТ «Укрсиббанк») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2010 року ПАТ «Укрсиббанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 05.06.08 між ним та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №113567446000, згідно з умовами якого, відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 38 202,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 185 356,10 грн. з кінцевим терміном погашення кредитної заборгованості 04.06.2015 р. під 15 % річних.
У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 11356446000/П від 05.06.2008р.
Відповідно до пп. 1.1., 1.3., 1.4 договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у тому же обсязі. Відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.
Згідно пп. 2.2., 2.3 договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед ПАТ "УкрСиббанк", останній має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги шляхом переказу коштів на рахунки вказані ПАТ "УкрСиббанк".
У зв'язку з порушенням зобов'язань за договором відповідачі станом на 19.02.10 мають заборгованість – 258 922,06 грн., з яких: 251 535, 21 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 6 627, 91 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом з 01.12.2009р.по31.01.2010р.,655, 50 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту з 26.06.2009 р. по 19.02,2010р.,103, 44 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом з 26.06.2009 р. по 19.02.2010 р.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за договором споживчого кредиту №113567446000 від 05.06.2008р. у розмірі 258 922, 06 грн. та судові витрати в сумі 1 820, 00 грн.
ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2010 року, в якій він посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
В процесі розгляду апеляційної скарги апелянт уточнив вимоги апеляційної скарги, не змінюючи при цьому її змісту, та просив суд змінити оскаржуване рішення в частині солідарного стягнення заборгованості у розмірі 258 922, 06 грн. та стягнути з нього на користь позивача суму боргу у розмірі 188 634, 85 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що 05.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 38 202, 00 дол. США що дорівнює еквіваленту 185 356, 10 грн. з кінцевим терміном погашення кредитної заборгованості 04.06.2015 року під 15 % річних.
На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки від 05.06.2008 року.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
У зв’язку з порушенням зобов’язань по договору споживчого кредиту з боку ОСОБА_3 станом на 19.02.2010 року утворилась заборгованість на загальну суму 258 922, 06 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачі по справі зобов’язані у солідарному порядку відповідати перед кредитором за порушення зобов’язань по кредитному договору.
Суд першої інстанції обґрунтовано послався у рішенні на приписи ст. ст. 526, 527, 530, 554, 1054 ЦК України, правильно встановивши правовідносини, які виникли між сторонами по справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає про те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, не повідомивши його належним чином про час та місце слухання справи.
Зазначене порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до того, що він був позбавлений можливості надати суду докази на заперечення позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що розрахунок його заборгованості за кредитним договором зроблений позивачем не правильно і фактично складає не 258 922, 06 грн., а 187 634, 85 грн.
Крім того, апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції не дав правової оцінки тій обставині, що позивач не мав права в односторонньому порядку відмовлятись від виконання свого зобов’язання, оскільки договором не передбачено розірвання правочину в односторонньому порядку.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції не дослідив той факт, чи було 09.02.2010 року направлено заяву позивачем на адресу ОСОБА_4, чи отримувала вона її. Вважає, що оскільки поручитель нічого не знав про поточну заборгованість за кредитним договором і не мав можливості сплатити її замість нього, вважає, що суд першої інстанції не мав правових підстав задовольнити позов та стягнути заборгованість за кредитним договором на користь позивача у солідарному порядку з нього та з поручителя. У даному випадку, на думку апелянта, позов може бути задоволено тільки у відношенні до нього.
Проте з такими доводами апеляційної скарги погодитись не можна, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до розділу 6 Договору, який передбачає порядок дострокового погашення кредиту за вимогою банку, позивач мав право вимоги на дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом шляхом направлення відповідної письмової вимоги за адресою позичальника.
Матеріали справи свідчать про те, що 02.12.2009 року (а.с. 31) на адресу ОСОБА_3 була направлена вимога щодо негайного виконання позичальником порушеного зобов’язання та необхідність сплати заборгованості протягом 31 календарного дня від дати отримання цього повідомлення. Зазначену вимогу ОСОБА_3 отримав та ознайомився з нею 02.12.2009 року.
Таким чином, ОСОБА_3 особисто знав про наявність заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив розмір заборгованості ОСОБА_3 за договором, пояснивши, що апелянт в апеляційній скарзі зробив не вірний розрахунок заборгованості, оскільки вважав, що сплата ним поточної заборгованості йшла на погашення основного тіла кредиту. Разом з тим, такий розрахунок є хибним, оскільки сплата поточної заборгованості йшла також на погашення процентів за кредитом, а не лише на погашення основного тіла кредиту.
Колегія суддів приходить до висновку, що розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за договором, який наданий позивачем, є обґрунтованим, а тому суд першої інстанції правильно визначив розмір загальної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором.
Відповідно до приписів ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до положень Договору поруки від 05.06.2008 року ОСОБА_4 взяла на себе зобов’язання перед позивачем відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов’язань перед позивачем, що виникли з договору про надання споживчого кредиту. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що зміна позивачем в односторонньому порядку умов договору щодо строків повернення кредиту, є фактично збільшений обсяг відповідальності поручителя, суперечать фактичним обставинам справи.
Матеріали справи свідчать про те, що обсяг відповідальності поручителя не був збільшений, оскільки основним договором було передбачено можливість дострокового припинення дії договору, про що поручитель була повідомлена та ознайомлена.
Крім того, на адресу поручителя 03.02.2010 року була направлена заява з вимогами щодо погашення простроченої заборгованості по кредитному договору (а.с. 36).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачі по справі зобов’язані у солідарному порядку відповідати перед позивачем по зобов’язанням за кредитним договором.
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права повністю спростовуються матеріалами справи.
Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанці.
Головуючий :
Судді :