Справа № 2-570/10 р.

Р І ШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді             Дубовика П.В.

з секретарем                       Прохорчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА не виплачені кошти, що передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.07.2009 року по 31.08.2010 року в сумі 5304,06 грн. та судові витрати в сумі 120 грн., мотивуючи тим, що вона проживає з неповнолітньою дитиною в с. Селець Народицького району Житомирської області, яке віднесено до зони безумовного (обов»язкового) відселення і їй виплачується компенсація, що встановлена в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір невиплачених їй коштів за ст.37 Закону становить вказану вище суму.

Сторони в судове засідання не з»явилися, просять справу розглядати без їх участі, представник відповідача щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити з наступних підстав.

Згідно копії паспорту позивач проживає з неповнолітньою дитиною в с. Селець Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони безумовного (обов»язкового)  відселення.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на відповідну компенсацію, яку отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретному розмірі, а зокрема за ст.37 - в сумі 2,6 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(надалі Закон) передбачені наступні виплати:

ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні безумовного (обов»язкового) відселення - 50 % від мінімальної заробітної плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема:

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні безумовного (обов»язкового) відселення - 260 тис.крб. (2,6 грн. за гр.реф.).  

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.07.2009 року по 31.08.2010 року.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.04.2009 р. - 625 грн.,

з 1.07.2009 р. - 630 грн.,

з 1.10.2009 р. - 650 грн.,

з 1.11.2009 р. - 744 грн.,

з 1.01.2010 р. - 869 грн.,

з 1.04.2010 р. - 884 грн.,

з 1.07.2010 р. - 888 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір невиплачених позивачу за ст.37 Закону коштів  становить:

- за 2009 рік: 630х0,5х3+650х0,5+744х0,5х2-14,01=1999,99 грн.

- за 2010 рік: 869х0,5х3+884х0,5х3+888х0,5х2-20,8=3496,7 грн.,

а всього за ст..37 Закону 5496,69 грн.

однак позов підлягає задоволенню в межах позовних вимог в сумі 5304,06 грн.

Статтею 62 Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд визнає дії відповідача протиправними.

Позивач сплатила судовий збір в сумі 53 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 10, 11, 60, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у фіксованому розмірі, протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.07.2009 року по 31.08.2010 року  в сумі 5304,06 грн. та сплачені судові витрати в сумі 120 грн.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Народицький районний суд може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення з направленням копії скарги до апеляційного суду Житомирської області.

СУДДЯ: