Справа № 2-385 /10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ`ЯМ   УКРАЇНИ

     20 вересня 2010 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді     Дубовика П.В.

з секретарем                  Прохорчук В.М.

з участю

позивача                        ОСОБА_1

відповідача                    ОСОБА_2    

представників               ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод в користуванні жилим будинком та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 просить вселити її в будинок АДРЕСА_1 зобов»язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні даним будинком, шляхом надання ключів від будинку та стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду – 5000 грн., мотивуючи тим, що в даному будинку вона зареєстрована разом з відповідачем і сином, де і проживала до квітня місяця 2010 року, після чого переїхала до своєї матері. Після розірвання шлюбу, яке відбулось 21.05.2010 року, вона повернулась додому, але відповідач її в будинок не пускає.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що будинок сільською радою надавався в користування особисто йому, а він надав дозвіл дружині /позивачу по справі/ для тимчасового проживання в будинку. Факту вчинення перешкод в користуванні позивачем будинком не заперечив, а мотивував це тим, що не впускає останню в житловий будинок, оскільки позивач може вивезти у його відсутність спільно нажите майно чи пошкодити його.

Суд, заслухавши сторони, та перевіривши в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони дійсно одружились в 1991 році. Після одруження вони проживали в будинку в АДРЕСА_1, який було надано Закусилівською сільською радою в користування.  Позивач та відповідач протягом всього часу були зареєстровані у вказаному будинку, постійно проживали та вели спільне господарство. 21.05.2010 року рішенням Народицького районного суду шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.  

   Зазначені обставини сторонами не заперечуються і підтверджуються довідкою № 299 від 06.07.2010 року, виданою Закусилівською сільською радою та копією рішення Народицького районного суду від 21.05.2010 року про розірвання шлюбу.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила той факт, що коли вона працювала  сільським головою Закусилівської сільської ради, вказаний будинок в 1992 році був наданий позивачу та відповідачу в спільне користування Закусилівською сільською радою.

     Відповідно до ч.2 ст. 65 ЖК України особи, що вселились в жиле приміщення, як члени сім»ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем  та членами його сім»ї, які проживають з ним не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

     Згідно ч.1 ст. 64 ЖК України якщо члени сім»ї наймача перестали бути членами цієї сім»ї, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов»язки, як наймач і члени його сім»ї.

Тобто, члени сім'ї наймача квартири, в тому числі й колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з останнім, їх право користування жилим приміщенням урегульовано житловим законодавством, згідно з яким ніхто не може бути виселений із найманого жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (ч. З ст. 9 ЖК України).  

    Факт перешкоджання відповідачем у вільному користуванні позивачем вказаним житловим будинком підтверджується матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи Народицького РВ УМВС України в Житомирській області № 173 та   самим відповідачем не заперечується.

Питання про втрату позивачем права користування будинком, відповідач в судовому засіданні не ставить.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 у визначений законом спосіб набула права користування вказаним будинком, на момент розгляду справи зазначеного права не втратила, тому її вимоги про усунення перешкод в користування будинком та вселення підлягають задоволенню.  

Частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено, що моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

    Суд вважає, що внаслідок перешкоджання відповідачем у вільному користуванні позивачем  житловим будинком, остання зазнала душевних страждань, нервових перенапружень через зміну звичайного способу життя, що викликане необхідністю переїзду на інше місце проживання, позбавленні в користуванні майном, яке належить останній та знаходиться у вищевказаному будинку та інше, тобто останній завдано моральної шкоди.

    Відповідачем не надано доказів, що моральна шкода заподіяна не з його вини.

    Між вказаними діяннями відповідача та заподіяною моральною шкодою позивачу мається причинний зв’язок і вбачається вина відповідача, а тому вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є законними.

    При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з тривалості  та  глибини душевних страждань, часу вимушених змін у життєвих стосунках позивача, відсутності у позивача доказів про заподіяння даної шкоди на суму 5000 грн., а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що розмір шкоди підлягає зменшенню.

Позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

    Позивачем сплачено судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.  

    Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215, 209 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_2  усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 будинком АДРЕСА_1 та вселити її в даний будинок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   моральну шкоду в сумі  500 грн.

В задоволенні позову на решту суми відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Народицький районний суд може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення з направленням копії скарги до апеляційного суду Житомирської області.

 СУДДЯ :