Справа № 2-а-124/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудника М.І.,
при секретарі - Нечипоренко М.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ в Андрушівському районі Житомирської області Горкуна Миколи Володимировича про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до інспектора ДПС ВДАІ Андрушівського району Житомирської області Горкуна Миколи Володимировича про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 03.10.2010 року інспектором ДПС ВДАІ Горкуном М.В. була винесена постанова серія АМ №237598 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, оскільки відповідач дійшов висновку, що він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, так як 03.10.2010 р. о 15 год. 10 хв. в м. Андрушівка по вул. Ломоносова, Андрушівського району керуючи автомобілем OPEL Movano д/н НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки.
Вважає, що оскаржувана Постанова незаконна, винесена при відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях, тому підлягає скасуванню судом з наступних підстав.
Керуючи автомобілем він не порушував правил дорожнього руху, суцільну лінію не перетинав. В протоколі про адміністративне правопорушення він написав пояснення, що з обвинуваченням не згідний, правил дорожнього руху не порушував.
Позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень як незаконну, а провадження по справі закрити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, обґрунтувавши їх вищенаведеними обставинами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить телеграма, про причини неявки в судове засідання не повідомив, а тому згідно ст.128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд , вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія АМ1 №085998 від 03.10.2010 року ОСОБА_1 03.10.2010 року близько 15.15 год. в м. Андрушівка по вул. Ломоносова керуючи автомобілем OPEL Movano д/н НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п.1.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП і згідно постанови серія АМ №237598 від 03.10.2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в рамках повноважень і в спосіб передбачений Конституцією України та Законами України.
Судом встановлено, що 03.10.2010 року близько 15 години 15 хвилин ОСОБА_1 рухався по автодорозі на автомобілі OPEL Movano д/н НОМЕР_1. Інспектор ДПС Горкун М.В. зупинив його і склав протокол про порушення водієм правил дорожнього руху. ОСОБА_1 написав пояснення, що з протоколом не згідний, що він правил дорожнього руху не порушував.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Тож, встановивши факт порушення та маючи заперечення проти інкримінованого порушення з боку особи, яка підозрюється у вчиненні цього порушення, інспектор ДПС мав зібрати докази винності цієї особи та пред’явити їх у разі потреби, як цій особі так і суду.
Проте в порушення ст. 256 КУпАП та п. 4.2. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року №374/16390, відповідно до яких до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, інспектор ДПС Горкун М.В. не виконав даної вимоги.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таких обставин інспектором ДПС з’ясовано не було та суду не надано.
Крім того, в постанові в справі про адміністративне правопорушення серія АМ №237598 вказано, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення 03.10.2010 року о 15 год. 10 хв., а в протоколі про адміністративне правопорушення вказано час вчинення правопорушення 15 год.15 хв.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень, обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб'єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані – на користь відповідача чи навіть позивача.
Однак відповідачем в суд не надано ніяких доказів на підтвердження прийнятого рішення. Про це мало бути відомо відповідачу, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачу і яку він отримав, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідач, отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з’явився в суд і не довів свою правомірність, а тому суд вважає, що відповідач при такій своїй поведінці погодився з вимогами позивача.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки відповідачем не зібрано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, а тому оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід скасувати у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,9,10,11, 14, 17,19,159-163,167 КАС України, ст. ст. 247, 288, 293 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову інспектора ДПС ВДАІ Андрушівського району Житомирської області Горкуна Миколи Володимировича АМ №237598 від 03 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривен – визнати протиправною та скасувати у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Попільнянського
районного суду Рудник М.І.