Справа    № 2-А -233/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня  2010 року   Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

 головуючого судді – Черкасенко Т.Г,

при секретарі: Курєпіна Н.В.,

з участю:    

позивача ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: Попович Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, Головному управлінню пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області про бездіяльність посадових осіб щодо відмови у перерахуванні додаткової та державної пенсій і зобов.язання виконати перерахунок розміру пенсій відповідно Закону України   „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, Головному управлінню пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області про бездіяльність посадових осіб щодо відмови у перерахуванні додаткової та державної пенсій і зобов.язання виконати перерахунок розміру пенсій відповідно Закону України   „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи та просив: визнати дії посадових осіб відповідачів щодо відмови позивачу у перерахуванні державної пенсії згідно ч. 4 ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії згідно ст.. 50 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 1 січня 2009 г неправомірними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок ОСОБА_1 та сплатити, а Головне управління пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області перерахувати, районному управлінню  для сплати,   державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, п. 4 ст. 54, п. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 з розрахунку державної пенсії у розмірі 6- ти мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року, з  урахуванням сум, що ним отримані, в розмірі 35037 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем та його представником зазначено, що у відповідності до п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його пенсії повинен складати шість мінімальних пенсій за віком.

Крім цього, згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна встановлюватися додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю як інваліду 3-ї групи 50% мінімальної пенсії за віком, а виплачувалась у розмірах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року.

Таким чином, вважає, що відповідачем при нарахуванні та виплаті йому пенсії порушені вимоги ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу Попович Т.В.  проти позову заперечувала та просила у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити, пояснюючи, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід війни 3 групи, та отримує пенсію по інвалідності III групи від захворювання, одержаного внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

 Позивач звернувся до Управління стосовно  перерахунку його пенсії відповідно до ст.. 50, ч.4 ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 21 грудня 2009 року. На його звернення 23 грудня 2009 року була надана відповідь відповідно до вимог законодавства та роз’яснено, що пенсія нараховується позивачу відповідно до вимог чинного законодавства та не порушує законних прав та інтересів позивача. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Розміри пенсії таким особам визначені ст. ст. 50, 54 цього Закону, при цьому ч. 5 ст. 54 Закону встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи, захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Розмір пенсії відповідачем обчислювався відповідно до Постанов кабінету міністрів № 654 від 16 липня 2008 року „ Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” та № 530 від 28 травня 2008 року „ деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”

Представник  відповідача зазначив, що  позивач отримує пенсію не нижче прожиткового мінімуму, станом на грудень 2009 р. пенсія становила 2051,90 грн. Виплата пенсії позивачу не припинялась, пенсія виплачується своєчасно і в повному обсязі згідно документів пенсійної справи та на підставі діючого законодавства України.

В зв.язку з викладеним. представник відповідача вважає вимоги позивача не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

     Суд, вислухавши позивача,  представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 1 лютого 2009 року  має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 ( а.с.5) та є інвалідом 3 групи ( а.с.5).

З 1 січня 2009 року по 31 грудня  2009 року позивач отримував основну ( державну) пенсію по інвалідності в розмірі відповідно до розрахунку, наданого Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Так, пенсія позивачу була призначена ( згідно матеріалів пенсійної справи)  як інваліду 3 групи, захворювання пов.язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та розрахунок пенсії проводився із заробітку одержаного в зоні відчуження на підставі довідки підприємства про заробіток для обчислення пенсії та 50% втрати працездатності згідно 3 групи інвалідності у розмірі 2051,90 грн.( а.с.9, 39-44).

З 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року додаткова пенсія розраховувалась відповідно до постанови кабінету міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року „ деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та № 654 від 16 липня 2008 року „ Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” .

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках. Передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров,я. створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій. Умов проживання і трудової діяльності на них соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З 01.01.2008 розмір основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні бути: розмір основної пенсії - не нижче 6 мінімальним пенсіям за віком, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю -50% мінімальної пенсії за віком, підвищення як інваліду війни 40% мінімальним пенсіям за віком.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до 01.01.2008, розмір державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника: для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по ІII групі інвалідності - дорівнював 6 мінімальним пенсіям за віком.

Зміни у дану норму Закону стосовно визначення розміру пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність були внесені Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто у 01.01.2008 - у відповідності зі змінами, внесеними у ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

Постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 p. N 523 затверджений Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до якого в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності —6 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 01.07.92, N 2532-ХП) встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам ІII групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, а також особам, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, — 50 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Зміни у ст. 50 цього Закону стосовно визначення розміру додаткової пенсії у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність були внесені Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто з 01.01.2008 - у відповідності зі змінами, внесеними у ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом N 107-VI від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

Таким чином. як встановлено в судовому засіданні, спеціальним Законом, який регулює порядок та розмір призначення пенсійного забезпечення особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до ч. 1 цього Закону - спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі соціальний захист людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі й призначення пенсій (розділ VIII Закону).

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України. у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов.язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають

 ст. ст. 50, 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не наведені вище відповідачем постанови Кабінету міністрів Україні які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ст.. ст.. 50 та 54 Закону вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров,ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов.язкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки як зазначено вище,  чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, тобто при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач мав застосовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись з мінімальної пенсії за віком яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено відповідними доказами, проти даного факту не заперечував позивач,   21 грудня 2009 року позивач звернувся до відповідача – Управляння Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу з заявою про перерахунок пенсії відповідно до рішень Конституційного суду України.

Відповідач у своєї відповіді   від 23 грудня 2009 року пояснив позивачу, що пенсія йому призначена та розрахована відповідно до вимог чинного законодавства, та вважав що підстав для перерахунку пенсії у позивача немає.

Але, як встановлено в судовому засіданні, зазначено вище, відповідачі протиправно відмовили позивачеві у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В зв.язку з викладеним, суд вважає необхідним визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу, Головного управління пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії  ОСОБА_1  неправомірною. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплатити  ОСОБА_1   державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, п. 4 ст. 54, п. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 з розрахунку державної пенсії у розмірі 6- ти мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50  відсотків мінімальної пенсії за віком з   1 січня 2009 року, з  урахуванням сум, що ним отримані , а  Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області  перевести  на рахунок  Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу  вище зазначені  грошові кошти -     державної пенсії та додаткової пенсії.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити вище зазначені суми, на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 69-72, 86, 94, 99, 100, 128, 160-162, 163, 167. 186, 254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, Головному управлінню пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області про бездіяльність посадових осіб щодо відмови у перерахуванні додаткової та державної пенсій і зобов.язання виконати перерахунок розиміру пенсій відповідно Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи,  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу, Головного управління пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії  ОСОБА_1  неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплатити  ОСОБА_1   державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст. 50, п. 4 ст. 54, п. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 з розрахунку державної пенсії у розмірі 6- ти мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50  відсотків мінімальної пенсії за віком з   1 січня 2009 року, з  урахуванням сум, що ним отримані , а  Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області  перевести  на рахунок  Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу  вище зазначені  грошові кошти -     державної пенсії та додаткової пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Апеляційна скарга на  рішення суду подається до Дніпропетровського адміністративного  суду через суд першої інстанції  протягом десяти  днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Головуючий-суддя Т.Г.Черкасенко