ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
08 серпня 2006 р. |
№ 13/1пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Кота О.В. -головуючого, Грека Б.М., Невдашенко Л.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Сєвєродонецьк Луганської області” на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.05.2006 р. у справі № 13/1пд господарського суду Луганської області за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Сєвєродонецьк Луганської області” (далі -Філія Промінвестбанку) до: 1) Благодійного фонду Володимира Безим'яного (далі - Фонд); 2) приватного підприємства “БІВМ і К” (далі -ПП “БІВМ і К”); 3) Сєвєродонецького міського бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ); за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державної виконавчої служби м. Сєверодонецька (далі -ДВС) про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації права власності,
за участю представників:
позивача -Совершенного Р.П.;
відповідача 1 -не прибули;
відповідача 2 -не прибули;
відповідача 3 -не прибули;
третьої особи -не прибули;
встановив:
Рішенням господарського суду Луганської області від 12 квітня 2006 року (судді Яресько Б.В., Василенко Т.А., Пономаренко Є.Ю.) позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 2 грудня 2003 року нерухомого майна: будівлі та споруди критого ринку, які розташовані на земельній ділянці за адресою м. Сєвєродонецьк Луганської області, АДРЕСА_1, укладений між Фондом і ПП “БІВМ і К”; зобов'язано ПП “БІВМ і К” повернути Фонду нерухоме майно: будівлі та споруди критого ринку, які розташовані на земельній ділянці за адресою м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Науки, 22; скасовано державну реєстрацію права власності в частині запису про право власності юридичної особи -ПП “БІВМ і К” в реєстрі прав на об'єкт: будівлі та споруди критого ринку за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 22, здійснену БТІ 18 жовтня 2005 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8672469, реєстраційний номер 12 449 028 номер запису 119 в книзі 1; зобов'язано БТІ внести новий запис в Реєстрі прав про право власності юридичної особи -Фонду на об'єкт: будівлі та споруди критого ринку за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, 22, реєстраційний номер 12449028, номер запису 119 в книзі 1, на підставі нотаріально посвідченого 25 травня 2000 договору купівлі-продажу, реєстрового № 810; в решті вимог відмовлено та стягнуто судові витрати.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25 травня 2006 року (судді Єжова С.С., Бойченко К.І., Парамонова Т.Ф.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю, стягнуто судові витрати.
Філія Промінвестбанку звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, оскільки ним порушені норми матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки апеляційним господарським судом, колегія суддів встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом встановлено, що 12 лютого 1998 року між Філією Промінвестбанку та ПП ОСОБА_1 був укладений договір застави, відповідно до якого позивачу в заставу були передані будівля ринку з надвірними спорудами балансовою вартістю 1 508 047 грн., розташовані за адресою м. Сєвєродонецьк, АДРЕСА_1. Договір застави забезпечував вимоги позивача з кредитних договорів № 54 від 25 березня 1997 року; № 55 від 27 березня 1997 року, № 63 від 7 квітня 1997 року, № 80 від 13 травня 1997 року, № 147 від 22 серпня 1997 року, № 182 від 12 листопада 1997 року.
Договір застави посвідчений державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори.
Відповідно до п. 8.1 договір застави діє до повного виконання зобов'язань, які він забезпечує.
25 травня 2000 року між ОСОБА_1 та Фондом укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення критого ринку з подвірними будівлями загальною площею 4669,1 м2 на земельній ділянці площею 5525 м2, яке знаходиться в заставі у позивача згідно договору застави від 12 лютого 1998 року і додаткової угоди від 26 серпня 1998 року.
В п.1.2 договору купівлі-продажу зазначено, що першому відповідачу відомі умови договору застави від 12 лютого 1998 року і що на майно звернуто стягнення на користь позивача.
В п. 2.1 договору купівлі-продажу зазначено, що перший відповідач переводить на себе борг продавця перед позивачем в сумі 1228440 грн.
25 травня 2000 року між ПП ОСОБА_1 та Фондом за згодою позивача укладено договір переводу боргу № 5, згідно якого ППОСОБА_1.К. перевела на Фонд заборгованість по кредитних договорах на суму 1228440 грн. і останній прийняв цей борг.
Пунктом 9 даного договору встановлено, що забезпечення виконання зобов'язань по даному договору є договір застави від 12 лютого 1998 року та додаткова угода до нього від 28 серпня 1998 року.
18 липня 2002 року державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори на виконання договору застави від 12 лютого 1998 року вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на нежитлове приміщення критого ринку загальною площею 4669,1 кв. метрів, яке розташоване у м. Сєвєродонецьку по вул. Науки,22, на підставі якого постановою від 30 липня 2002 року державною виконавчою службою накладено арешт на майно.
2 грудня 2003 року Фонд та ПП “БІВМ і К” уклали договір купівлі-продажу нерухомості, за яким Продавець продає, а Покупець купує нерухоме майно на земельній ділянці в м. Сєвєродонецьку по вул. Науки, 22 і згідно даного договору, акту приймання-передачі від 4 грудня 2003 року власником спірного майна стало ПП “БІВМ і К”.
Вимоги позивача про визнання недійсним договору від 2 грудня 2003 року між Фондом та ПП “БІВМ і К” обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено без згоди позивача -заставодержателя.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про заставу” застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Згідно ст. 17 Закону України “Про заставу” заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що договір купівлі-продажу нерухомості від 2 грудня 2003 року між Фондом та ПП “БІВМ і К” укладено з порушенням приписів ч. 2 ст. 17 Закону України “Про заставу” щодо обов'язкової згоди заставодержателя на відчуження заставодавцем заставленого майна за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, забезпеченого заставою, оскільки позивач не надавав згоди Фонду на відчуження предмета застави.
Разом з цим апеляційним господарським судом безпідставно застосовано норми Закону України “Про благодійництво та благодійні організації”.
Крім того, апеляційний господарський суд безпідставно прийняв до уваги рішення господарського суду Харківської області від 3 лютого 2005 року, яким договір купівлі-продажу нерухомого майна від 2 грудня 2003 року визнано дійсним та визнано право власності за приватним підприємством “БІВМ і К” на нерухоме майно виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищезазначене рішення прийнято без участі Філії Промінвестбанку, а тому посилання апеляційної інстанції на нього є безпідставним.
Крім того, господарським судом Луганської області як наслідок, цілком обґрунтовано задоволено вимоги позивача щодо повернення Фонду нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності ПП “БІВМ і К” на нерухоме майно та зобов'язано БТІ внести новий запис в Реєстрі прав на право власності юридичної особи -Фонду на нерухоме майно.
Місцевим господарським судом дано повну оцінку обставинам справи та підставно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В порушення ст.ст. 43, 105 ГПК України Луганський апеляційний господарський суд не спростував доводів суду першої інстанції, неправильно застосував закони та інші нормативно-правові акти.
Відтак, скасування рішення місцевого господарського суду є не обґрунтованим та безпідставним.
За таких обставин постанова Луганського апеляційного господарського суду від 25 травня 2006 року у цій справі підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Луганської області від 12 квітня 2006 року - залишенню в силі, як законне та обґрунтоване.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Сєвєродонецьк Луганської області” задовольнити.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.05.2006 р. у справі № 13/1пд скасувати, а рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2006 р. залишити без змін.
Головуючий суддя О. Кот
Суддя Б. Грек
Суддя Л. Невдашенко