Справа №1-72/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

смт.Турійськ                                 21 жовтня 2010 року

Турійський районний суд Волинської області під   головуванням судді  Хвіц Г.Й.                                                  

 за участю секретаря  Мисюка  П.З.

 прокурора  Веніславського С.В.

 потерпілої  ОСОБА_1                

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:  

              ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого,  не працюючого,  не судимого,

  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2010 року приблизно о 07.00 год. ОСОБА_2 з особою, щодо якої відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, з подвір’я господарства ОСОБА_1, що в АДРЕСА_1 таємно викрав належний останній металобрухт у виді стального листа, стальної бочки ємкістю 200 л та котла для твердого палива, загальною вагою 223 кг, вартістю          1.38 грн. за 1 кг, на загальну суму 307.74 грн., чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно               05 липня 2010 року приблизно о 07.00 год. з подвір”я господарства ОСОБА_1, що в АДРЕСА_1 з метою збуту в якості металобрухту,  викрав стальний лист, стальну бочку ємкістю 200 л та котел для твердого палива, які з допомогою ОСОБА_3 завантажив на належну його матері ОСОБА_4 кінну підводу та завіз в смт.Турійськ Волинської області, де збув ОСОБА_5 за 170.00 грн. Про те, що він викрадає чуже майно, ОСОБА_3 відомо не було.

Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.

Крім власного визнання своєї вини винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується й перевіреними і дослідженими  в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 05 липня 2010 року вона виявила крадіжку належних їй стального листа, стальної бочки ємкістю 200 л та котла для твердого палива,  які зберігала на подвір’ї господарства її померлих батьків.  

 На даний час вона претензій до підсудного не має і просить його суворо не карати, так як той повністю відшкодував їй завдану злочином майнову шкоду.

Хоча підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, сумнівів у добровільності та істинності його показань немає і сам підсудний при з’ясуванні обставин вчинення ним злочину просить обмежитись його допитом та допитом потерпілої, однак його винуватість у вчиненому доводиться й дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

 А саме: протоколом усної заяви ОСОБА_1 від 05 липня 2010 року про викрадення належного їй  металобрухту (а.с. 5), протоколом огляду місця події від 05 липня 2010 року, яким є господарство ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 з якого вбачається, що з подвір’я даного господарства викрадено стальний лист, стальну бочку ємкістю 200 л та котел для твердого палива ( а.с.6), протоколом добровільної видачі від 07 липня 2010 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого        ОСОБА_5 з власного господарства було видано стальний лист, стальну бочку ємкістю 200 л та котел для твердого палива (а.с. 9-10), протоколом зважування від 07 липня 2010 року, згідно якого вага викрадених речей в загальному становить 223 кг (а.с. 11), довідкою ВАТ «Волиньвтормет», згідно з якою вартість 1 кг металобрухту (стального) станом на       04 липня 2010 року становить 1.38 грн. (а.с.13), протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21 серпня 2010 року та фототаблицями до нього, в ході якого обвинувачений ОСОБА_2 показав, як він викрав з господарства потерпілої         ОСОБА_1 стальний лист, стальну бочку ємкістю 200 л та котел для твердого палива (а.с. 47-50).

Таким чином суд, всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, і за це повинен нести кримінальну відповідальність.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_2 злочин вчинив вперше,  позитивно характеризується за місцем проживання, потерпіла претензій до нього не має та просить його суворо не карати.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2  в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, а саме у виді громадських робіт, оскільки на даний час він не має офіційного місця роботи та зареєстрованого джерела доходу, однак є працездатним.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

 З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді ста годин  громадських робіт .

Речові докази по справі, а саме:

- стальний лист, стальну бочку ємкістю 200 л та котел для твердого палива, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, - повернути власниці ОСОБА_1,

               - парокінну гужову підводу та кобилу гнідої масті, які знаходяться на зберіганні у власниці ОСОБА_4,  – залишити в користуванні останньої.

 Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого         ОСОБА_2  залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: