Справа №2-5451\10.
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
(заочне рішення)
12.11.2010 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
Головуючий - суддя Сватіков А.В.,
при секретарі - Фролкової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
В с т а н о в и в:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В позовній заяві він зазначив, що йому на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. Це домоволодіння належить йому на праві власності на підставі рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 25.06.2009 року, яке було зареєстроване у КП БТІ м. Донецька. До переходу у його власність вказаного домоволодіння в ньому була зареєстрована сестра минулого власника домоволодіння - відповідачка по справі, яка з червня 2008 року по теперішній час у зазначеному домоволодінні не проживає. ОСОБА_2 не є членом родини позивача, вони ніколи не вели спільне господарство і не мешкали однією сім'єю. Позивач особисто з нею не знайомий. Де відповідачка фактично проживає позивачу невідомо. У відповідності до ст. 386 ЦК України власник може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушення свого права власності. Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. З цих підстав позивач посилаючись на вимоги ЦК України просив суд усунути порушення його права власності, визнавши відповідачку ОСОБА_2 втратившою право користування домоволодінням АДРЕСА_1 з обов'язковим її зняттям з реєстраційного обліку.
Позивач в судове засідання не прибув, але звернувся до суду з письмовою заявою в якій просив суд розглядати справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги він підтримує у повному обсязі, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача по справі на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158 , 169 ЦПК України.
Відповідачка в судове засідання повторно не з’явилася, про причини не явки суд не повідомила, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином за місцем реєстрації відповідно до вимог ЦПК України, на адресу суду від неї не надходило повідомлень про причини неявки. При таких обставинах суд, зі згоди позивача, вважає за можливе розглянути цивільну справу у відсутність не з’явившейся відповідачки, тобто ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 25.06.2009 року, яке було зареєстроване у КП БТІ м. Донецька.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27405105 від 22.09.2010 року ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1.
Зазначений факт також підтверджено копією технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідно до даних з домової книги на домоволодіння АДРЕСА_1, за вказаною адресою зареєстрована відповідачка по справі - ОСОБА_2. Зазначена реєстрація відбулась до переходу у власність позивача вказаного домоволодіння.
Відповідачка по справі з червня 2008 року по теперішній час у зазначеному домоволодінні не проживає, вона не є членом родини позивача, вони ніколи не вели спільне господарство і не мешкали однією сім'єю. Позивач особисто з нею не знайомий.
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не проживає з червня 2008 року.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не є членом родини позивача, і вона з червня 2008 року не мешкає у домоволодінні позивача.
Відповідно до вимог ст. 386 ЦК України власник майна може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушення свого права власності.
Виходячи з вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі - ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на законних підставах і факт реєстрації відповідачки – ОСОБА_2 на зазначеній житловій площі є перешкодою для реалізації права власності позивача, гарантованого Конституцією України і нормами Цивільного та Житлового Кодексів України.
Аналіз наведених доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що відповідачка по справі – ОСОБА_2 не проживає в домоволодінні АДРЕСА_1 більше 2 років, без будь-яких поважних причин, і її фактичне місце проживання суду не відомо, до теперішнього часу вона значиться зареєстрованою за вказаною адресою, вона договір найму житлового приміщенням з власником домоволодіння не укладала, відомостей про звернення відповідачки в житлові органи та органи міліції з приводу чинимих їй перешкод у користуванні домоволодіння, суд не має.
Виходячи з положень ст. 33 Конституції України сам факт реєстрації відповідачки не може бути підставою для визнання за нею права користування житловим приміщенням, тому суд дістається висновку, що підстав для збереження права користування на зазначену житлову площу за ОСОБА_2 не мається - на підставі ст. 71 ЖК України, тому відповідно до вимог ст. 72 ЖК України її необхідно визнати, такою що втратила право на житлову площу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 386, 391 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 74, 130, 131, 158, 169, 209, 214, 215, 224 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, такою що втратила право на користування домоволодінням АДРЕСА_1 з обов’язковим її зняттям з реєстраційного обліку.
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ СВАТІКОВ А.В.