справа № 2-549/ 10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючого судді Василевича О.В.
при секретарі Івчук Є.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики , -
в с т а н о в и в :
до Острозького районного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 41298,29 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 1 липня 2008 року між ним та відповідачкою було укладено договір позики, за яким він позичив ОСОБА_3 31 674,15 грн., які вона зобов’язувалася повернути до 1 липня 2009 року. На підтвердження укладення договору позики та факту отримання грошових коштів в позику відповідачкою було складено розписку. Оскільки відповідачка борг своєчасно не повернула, позивач окрім основної суми боргу в розмірі 31 674,15 грн. просить також стягнути з неї інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 2122,17 грн. та проценти за договором позики в розмірі 7 501,97 грн., всього 41 298,29 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 41 298,29 грн., посилаючись на обставини, викладені в позові, а також просив стягнути судові витрати, понесені при зверненні до суду.
Відповідачка ОСОБА_3, будучи неодноразово повідомленою про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила, заперечень проти позову не надала.
Суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.
1 липня 2008 року ОСОБА_4, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, в підтвердження отримання від ОСОБА_2 в позику грошових коштів в розмірі 31 674,15 грн. власноручно у присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склала письмову розписку, та зобов’язувалася повернути позику не пізніше 01.07.2009р. (а.с. 7).
З копії паспорта НОМЕР_1 та адресної довідки від 07.10.2010р. судом встановлено, що відповідачка у зв’язку із укладенням шлюбу з ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с.8, 28).
З розрахунку інфляційного збільшення суми боргу встановлено, що з урахуванням індексів інфляції за період з 01.07.2009 р. по 02.09.2010 р. сума інфляційного збільшення суми боргу становить 2122,17 грн.
З розрахунку процентів за договором позики встановлено, що розмір процентів за користування грошовими коштами за період з 01.07.2009р. по 02.09.2010 р. становить 7501,97грн.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України підтвердженням укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передавання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
В судовому засіданні встановлено, що 1 липня 2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3, було укладено договір позики, в підтвердження чого було складено розписку, за якою ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_2 суму в розмірі 31 674,15 грн., які зобов’язалася повернути за його вимогою, але не пізніше 1 липня 2009 року. Договір позики укладений у письмовій формі, належним чином оформлений, підписаний відповідачкою у присутності двох свідків, є чинним та відповідачкою не оспорений.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Оскільки договором позики було визначено кінцевий строк повернення грошових коштів, який відповідачкою було порушено, а відтак з неї на користь ОСОБА_2 слід стягнути суму основного боргу за договором позики, розмір якої становить 31 674,15 грн.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так як відповідачка не представила суду доказів в підтвердження погашення заборгованості за договором позики, та заборгованість за договором позики виникла з 01.07.2009р., а відтак з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути інфляційне збільшення суми боргу, розмір якого згідно розрахунку позивача становить 2 122,17 грн., та відповідачкою не спростований.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно розрахунку процентів за договором позики вбачається, що розмір процентів за користування відповідачкою грошовими коштами за період з 1 липня 2008 року по 2 вересня 2010 року становить 7 501,97 грн., відповідачкою такий розмір не оспорений, а тому вказана сума також підлягає стягненню з неї.
Таким чином, загальна сума, яка підлягає до стягнення з ОСОБА_3 становить 41298,29 грн., що включає борг в розмірі 31 674,15 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 2 122,17 грн. та проценти за користування грошовими коштами в розмірі 7 501,97 грн.
Відповідачка не представила суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості з повернення позики, відсотків за користування грошовими коштами та інфляційного збільшення суми боргу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) та відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Так як позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а тому у відповідності до статей 85, 88 ЦПК України документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем - судовий збір 412,98 грн. та 120 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи також підлягають до стягнення з відповідачки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526, 610-612, 625, 629, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 85, 88, 209, 212-215, 226 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 31 674,15 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 2 122,17 грн., проценти за договором позики в розмірі 7 501,97 грн., всього 41 298, 29 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 412,98 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто Острозьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.