Справа № 2-540/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 вересня 2010 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді             Дубовика П.В.

з секретарем                       Прохорчук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Народичі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації за період з 01.10.2009 року по 31.07.2010 року не виплачені кошти, що передбачені ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) в сумі 1847,2 грн. та передбачені ст.39 Закону, в сумі 22081,5 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір не виплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.

Сторони в судове засідання не з’явились, просять справу розглядати без їх участі, представник відповідача щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач з 1980 року по даний час працює та проживає в АДРЕСА_1 яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, посвідчення потерпілої ЧАЕС, довідками.

Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону позивач має право на відповідні доплату та допомогу, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст.37 в сумі 2,1 грн., за ст.39 – 10,5 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати;

ст.39 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис. крб. (10,5 грн. за гр. реф.).

            Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів з відповідача, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону за період з 01.10.2009 року по 31.07.2010 року, однак, оскільки не надано доказів щодо отримання нею у відповідача коштів, передбачених ст. 39 Закону, протягом періоду часу з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року й передбачених ст. 37 Закону, протягом періоду часу з 01.06.2010 року по 31.07.2010 року в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити за безпідставністю.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:

з 1.10.2009 р. - 650 грн.,

з 1.11.2009 р. - 744 грн.,

з 1.01.2010 р. - 869 грн.,

з 1.04.2010 р. - 884 грн.,

з 1.07.2010 р. - 888 грн.

В зв'язку  з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:

за ст.37 Закону:

- за 2009 рік:  650х0,4+744х0,4х2-6,3=848,9 грн.;

- за 2010 рік:  869х0,4х3+884х0,4х2-10,5=1739,5 грн.;

а всього по ст..37 Закону 2588,4 грн.,

однак, позов підлягає задоволенню в межах позовних вимог в сумі 1847,2 грн.

за ст.39 Закону:

- за 2009 рік: 650х2+744х2х2-31,5=4244,5 грн.;

- за 2010 рік: 869х2х3+884х2х3-57=10461 грн.;

а всього за ст. 39 Закону 14705,5 грн.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Позивач сплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а від сплати судового збору - звільнена згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 10, 11, 60, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року доплату до заробітної плати, передбачену ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 14705,5 грн. та допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.10.2009 року по 31.05.2010 року в сумі 1847,2 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за решту періоду відмовити за безпідставністю.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення допомоги у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбаченої ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за решту періоду відмовити за безпідставністю.

На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Народицький районний суд може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення з направленням копії скарги до апеляційного суду Житомирської області.

СУДДЯ: