Справа    2-1463/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року                                                                          м. Запоріжжя

Шевченківський  районний  суд  м. Запоріжжя  у складі:  

             головуючого судді                                                                                 Тютюник М.С.,

             при  секретарі                                                                                      Андрос М.А.,

за участю представника позивача Буркут А.І., представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

          02.02.2010 року  Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра»  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3  в якому зазначала наступне.  01.10.2002 року ОСОБА_3   отримала кредит в розмірі 4000 грн. відповідно до кредитного договору № 833 від 01.10.2002 р., укладеного між Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра” та ОСОБА_3, що підтверджується видатковим касовим ордером.           В п. 1 кредитного  договору зазначено, що Спілка надає Позичальнику  кредит на 10 місяців на збільшення оборотних засобів, а Позичальник повертає кредит протягом зазначеного в договорі строку  і сплачує 4% процентів щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту.  На даний час, Відповідач  отриману суму кредиту  повернула частково в розмірі 1782 грн. (остання сплата – 23.08.2007 року), встановлені договором  відсотки за користування кредитом   сплатила також  частково у сумі 1001 грн. (остання сплата - 23.08.2007 року). Тобто, Відповідач в одностороньому порядку відмовилася від виконання договірних зобовґязань, в установлені строки заборговані суми не повернув, чим спричинила Кредитній спілці збитки. В зв'язку з чим, Позивач просив розірвати кредитний договір та стягнути з Відповідача на користь кредитної спілки суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9769,08 грн.,  а також судові витрати.

  В підтвердження обгрунтуванності своїх вимог Позивач надав до суду наступні документи:   заяву – анкету на одержання кредиту, кредитний договір,  картку кредитного договору, Статут, видатковий касовий ордер, прибуткові касові ордери, квитанції про сплату судового збору та  ІТЗ.

У судовому засіданні представник Позивача ЗОКС ?овіра” за довіреністю Буркут А.І. підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив суд розірвати кредитний договір № 833 від 01.10.2002 року, стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 9769,08 грн. та судові витрати  в розмірі 217,69 грн. на користь позивача.

        Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, хоча була повідомлена про місце, дату та час судового засідання належним чином. Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнав, про що надав письмові заперечення, посилається на пропуск позивачем строку позовної давності у зв’язку з відсутністю з боку відповідачки сплати за договором кредиту.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2002 року між ЗОКС „Довіра” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 833 (а.с.8) згідно якого кредитна спілка надала Позичальнику 4000 грн. на збільшення оборотних засобів строком на 10 місяців, тобто до 01.08.2003 року зі сплатою 4% відсотка щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту.    

Згідно п.6 кредитного договору цей договір діє до повного повернення Позичальником всіх сум по кредиту і сплати належних процентів,  а також можливої пені, штрафу.

 Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обовґязковим для виконання сторонами, а згідно ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

 Встановлено, що Позивач ЗОКС „Довіра” належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши Відповідачу ОСОБА_3 обумовлені договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером № 8408 від 01.10.2002 року (копія а.с.5) та також не оспорюється представником Відповідача.

 Відповідно  до ст.610 ЦК України, порушенням зобов ' язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов ' язання.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов ' язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

 Відповідач ОСОБА_3 неналежним чином та в неповному обсязі виконувала свої зобов ’ язання за вищезазначеним договором, оскільки отриману суму кредиту повернула частково в розмірі 1782 грн.(остання сплата 23.08.2007 року) та встановлені договором відсотки за користування кредитом також сплатила частково в сумі 1001 грн., (остання сплата  відбулась 23.08.2007 року), що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів (а.с.5-6).

У зв ' язку з чим, утворилась заборгованість в сумі 9769,08 грн., яка складається з суми основного боргу по кредиту 2218 грн., суми нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом 7551,08 грн., що підтверджується відповідним розрахунком             ( а.с.4).

Суд не бере до уваги заперечення представника Відповідача щодо того, що Позивачем пропущено строк позовної давності та ОСОБА_3 не сплачувала взагалі борг по кредиту та процентам і тому, на прибуткових касових ордерах відсутній її особистий підпис, виходячи з наступного. Відповідно до Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637  касові операції – це  операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку, а касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується  для   оформлення   надходжень  (видачі)  готівки   з   каси.  

Відповідно  п. 3.3 цього Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства .  Пунктом  3.5 Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

Як вбачається з  пояснень допитаного свідка - ОСОБА_4, яка працює старшим касиром в ЗОКС „Довіра” та первинних касових документів, оглянутих у судовому засіданні, всі вимоги, передбачені законодавством по оформленню первинних документів виконано кредитною спілкою в повному обсязі. Документи мають назву фінансової установи, дату операції, суму, П.І.Б., підпис касира та голови правління,  а також інші необхідні реквізити. Також, видатковий касовий ордер містить підпис та дані паспорта Позичальника.

Отже, здійснення сплати по кредиту та процентам підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами, видача кредиту оформлена видатковим касовим ордером, а обов'язкову наявність підпису Позичальника на прибуткових касових ордерах законодавством не передбачено. Окрім цього, кредитним договором та законом не встановлена заборона щодо здійснення платежів за кредитним договором не особисто Позичальником, а іншою особою.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, тому, в даному випадку, строк позовної давності не сплив, а переривався  у зв’язку зі сплатою боргу по кредиту та процентам шляхом внесення готівки через касу ЗОКС „Довіра”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивачем вірно визначена сума заборгованості з урахуванням сплат, здійснених Відповідачем на протязі періоду з 2004 по 2007 років, що свідчить про визнання боргу.

На підставі ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що   встановлені договором .

Згідно ч. 3.ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на  які  вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір.

Ч. 2 ст.651 ЦК України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою  стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Невиконання відповідачкою грошового зобов’язання за договором суд вважає істотним порушенням умов кредитного договору, що є підставою для його розірвання.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне розірвати кредитний договір № 833 від 01.10.2002 року, укладений між ЗОКС „Довіра” та ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_3 на користь Позивача суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 9769,08 грн., а також  судові  витрати: 97,69 грн. - судовий збір, 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

         Керуючись ст.ст. 10, 60,  257, 264, 525-526,  610, 612, 629, 651, 1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.6, 10, 11, 60, 88, 208, 209,  212-215,218  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

           Цивільний позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості – задовольнити.

           Розірвати кредитний договір № 833 від 01.10.2002 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_3.

           Стягнути з ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»   суму заборгованості за кредитом у розмірі 9769 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а також судовий збір у розмірі 97 грн. 69 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     Тютюник М.С.

                                                                                                                  Справа    2-1463/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року                                                                         м. Запоріжжя

Шевченківський  районний  суд  м. Запоріжжя  у складі:  

             головуючого судді                                                                                  Тютюник М.С.,

             при  секретарі                                                                                       Андрос М.А.,

за участю представника позивача Буркут А.І., представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

           Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою в обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне  проголосити його вступну та резолютивну частини.

ВИРІШИВ:

           Цивільний позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості – задовольнити.

            Розірвати кредитний договір № 833 від 01.10.2002 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра» та ОСОБА_3.

            Стягнути з ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»   суму заборгованості за кредитом у розмірі 9769 грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а також судовий збір у розмірі 97 грн. 69 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     Тютюник М.С.