АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
29 вересня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Процик М.В., Заїкіна А.П.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 9 лютого 2010 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позики у розмірі 390158,50 грн.(еквівалент 33490 ЄВРО), посилаючись на те, що починаючи з січня 2007 року між нею та відповідачкою були укладені договори позики з зазначенням строку повернення боргу.
Посилаючись на те, що протягом трьох років відповідачка ухиляється від виконання прийнятих на себе грошових зобов’язань, позивачка просила в забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_1 виїзд за межі України.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 9 лютого 2010 року клопотання про забезпечення позову задоволено: накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1,та заборонено виїзд за межі Украни ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянці Російської Федерації, яка проживає у м.Одесі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити ухвалу суду шляхом виключення п.2 - заборони її виїзду за межі України, мотивуючи тим, що ухвалу постановлено з порушенням норм матеріального права, підстави для забезпечення позову шляхом заборони виїзду за кордон відсутні.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інст.: Рева С.В. Справа № 22ц- 16315/2010
Доповідач: Федорова А.Є. Категорія ЦПК
Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони виїзду за межі України, суд правильно дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову майнового характеру шляхом обмеження права виїзду відповідача за кордон може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
При цьому суд виходив з фактичних даних про права і взаємини сторін, які є в матеріалах справи. В ухвалі наведено, з яких саме мотивів заява позивачки підлягає задоволенню та посилання на процесуальний закон (пункт, частину ст.152 ЦПК), яким суд керувався при застосуванні даного виду забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка за майновим позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Польши, є громадянкою Російської Федерації, на законних підставах постійно проживає і прописана у АДРЕСА_1 (а.с.28-30,61).
До позовної заяви приєднані договори позики у формі письмових розписок ОСОБА_1 про одержання нею від позивачки у борг грошових коштів в іноземній валюті і зобов’язання повернути борг.(а.с.11-12)
Крім того, в провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 1 273 749 грн. за договорами позики, укладеними у 2005,2008 роках.(а.с.36-37)
За таких обставин висновки суду про те, що неприйняття заходів по забезпеченню позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, відповідають матеріалам справи і є обґрунтованими.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч.4 ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04 лютого 1994 року № 3929-Х11 (зі змінами) виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути відкладено до виконання ним майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ці роз’яснення Пленуму Верховного Суду України суд врахував, пересвідчився, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясував дані про особу відповідачки, відповідність виду забезпечення позову, який просить позивачка, позовним вимогам майнового характеру.
Таким чином, ухвала суду про забезпечення позову шляхом обмеження права виїзду відповідачки за кордон до виконання нею зобов’язань за договорами позики постановлена згідно вимог ст.ст.151,152,210 ЦПК України, є законною та обґрунтованою і не підлягає зміні.
Виконання ухвали суду підтверджено листом Прикордонної служби України від 25 лютого 2010 р.(а.с.38)
Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 9 лютого 2010 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики шляхом заборони виїзду за межі України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А.Є. Федорова
Судді: М.В. Процик
А.П. Заїкін