Судове рішення #11836732

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 вересня   2010 року                                                                                м. Одеса

 Колегія суддів  судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого  -    Кварталової А.М.,

суддів –  Галушко Л. А.   Левенця Б.Б.,                                

при секретарі – Петрович Н.В.,

за участі прокурора – Харітонової О.Є.,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу  за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зацікавлена особа – Білгород – Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області,  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від  23  червня  2010 року ,-

встановила:

      Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту та просив суд встановити  юридичний факт, а саме:

        встановити факт, що прокуратура Одеської області  вказала завідомо  неправдиві відомості   в документі від 02.03.2009 року № 05/1-6472-99, що лише зі справи 2а-7075/08 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури дізналась про постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 21.07.2006 року по справі № 3-10510/2006;

        встановити факт того, що прокуратура Одеської області в документі-протесті від 02.03.2009 року № 05/1-6472-99  завідомо неправдиво вказала, що ОСОБА_1 не повідомив органи місцевого самоврядування про проведення ним пікетування в м. Білгород-Дністровський Одеської області, так як є документ Білгород – Дністровської міської ради від 23.05.2005 року № Л-673/1, в якому викривається  неправда прокуратури Одеської області про те, що ОСОБА_1 не повідомляв органи місцевого самоврядування про проведення пікетування ним в м. Білгород-Дністровський;

        встановити факт того, що прокуратура Одеської області в документі-протесті від 02.03.2009 року № 05/1-6472-99  завідомо неправдиво вказала, що дії  ОСОБА_1  по проведенню ним пікетування в м. Білгород-Дністровськ Одеської області не відповідають  вимогам ст. 39 Конституції  України;

          встановити  факт, що  в  протоколі про адміністративне правопорушення  від 27.12.2005р. відносно  ОСОБА_1 в розділу «свідки правопорушення» нічого не вказується  про свідків  адміністративного правопорушення.

         Під час розгляду справи представник прокуратури Одеської області надав клопотання, відповідно до якого просив закрити провадження по даній цивільній справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Головуючий в 1 інстанції –Боярський О.О.                            Справа № 22ц- 15975/2010р.                                                    Суддя - доповідач- Кварталова А.М.                                                                            Категорія ЦП -4

       Ухвалою  Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23   червня  2010 року закрито провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

        Роз’яснено ОСОБА_1, що  фактичні  вимоги по даній   справі, а  саме  визнання бездіяльності  прокуратури Одеської області неправомірною, вирішуються   в порядку адміністративного судочинства в Одеському  окружному  адміністративному  суді.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_1   просить  ухвалу  суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм  процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що  адміністративне судочинство  не розглядає  заяви  про встановлення фактів, що мають юридичне значення і ці  вимоги підлягають розгляду  у   порядку  ЦПК  України.

             До  суду   апелянт     не прибув, про час  та  місце  розгляду  справи  був  повідомлений  належним  чином, про що  у справі  є  докази. Апелянт у скарзі зазначив заяву  із  проханням розглядати  скаргу за  його відсутностю, посилаючись на  поважні причини і  спрямувати  рішення  по справі  на   його адресу(а.с.31).

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

 В суді  апеляційної  інстанції прокурор Харитонова О.Є. заперечувала проти  скарги і  просила її  відхилити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла  колегії суддів зміст  оскаржуваної ухвали , мотиви і доводи апеляційної  скарги,   колегія суддів вважає, що апеляційну   скаргу необхідно задовольнити  частково з наступних  підстав.

             Як вбачається з матеріалів  справи, ОСОБА_1 просив  встановити  юридичний   факт, а саме: встановити факт, що прокуратура Одеської області вказала  завідомо  неправдиві  відомості в документі від 02.03.2009 року № 05/1-6472-99, що лише зі справи 2а-7075/08 за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури дізналась про постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 21.07.2006 року по справі № 3-10510/2006;   встановити факт того, що прокуратура Одеської області в документі-протесті від 02.03.2009 року № 05/1-6472-99  завідомо неправдиво вказує, що ОСОБА_1 не повідомив органи місцевого самоврядування про проведення ним пікетування в м. Білгород-Дністровський Одеської області, так як є документ Білгород – Дністровської міської ради від 23.05.2005 року № Л-673/1, в якому викривається неправда прокуратури Одеської області про те, що ОСОБА_1 не повідомляв органи місцевого самоврядування про проведення пікетування ним в м. Білгород-Дністровський та інші факти.  

  Згідно ч.1п.1 ст. 15 ЦПК  України, суди  розглядають   у  порядку  цивільного   судочинства справи  щодо  захисту порушених, невизнаних  або  оспорюваних  прав, свобод  чи інтересів, що виникають із   цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових  відносин.

              Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК  України, у судовому  порядку можуть  бути  встановлені також інші  факти, від яких  залежить  виникнення, зміна  або припинення особистих  чи  майнових  прав  фізичних осіб, якщо  законом  не  визначено  іншого  порядку їх встановлення.

            Тобто суд має право встановлювати юридичні факти тільки за додержання таких умов: а) це мають бути юридичні факти, тобто такі, які тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення  правовідносин; б) заявниками у цих справах можуть бути тільки громадяни; в) коли чинне законодавство допускає судовий порядок встановлення даного факту; г) коли в іншому порядку його встановити - не можна; ґ) при встановленні факту не повинен вирішуватися спір про право цивільне.

          З огляду на зазначене, цей  спір  не відноситься  до компетенції адміністративних  судів  і не може  бути  розглянутий  за  правилами Кодексу  адміністративного судочинства.

          Висновок районного суду  про можливість  вирішення заявлених ОСОБА_1  в  порядку КАС  України із  роз’ясненням  права  звернення  до Одеського окружного  адміністративного  суду –є  помилковим.

          Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що  цивільним судочинством не передбачено встановлення  в  порядку  цивільного судочинства завідомо  неправдивих відомостей,  вирішення  яких     відносяться  до компетенції   правоохоронних органів.

           Згідно до вимог п.1 ч.1 ст.205  ЦПК  України, суд  своєю  ухвалою  закриває  провадження  у справі, якщо  справа  не підлягає  розгляду  в  порядку   цивільного судочинства.

           За  таких обставин, ухвалу суду першої  інстанції  необхідно  змінити, вказавши, що вимоги заявника  підлягають  закриттю в зв’язку з тим, що  не  підлягають розгляду  в  порядку   цивільного судочинства.

        Роз’яснивши ОСОБА_1, що питання стосовно  внесення  службовою  особою завідомо неправдивих  відомостей   відноситься  до компетенції  правоохоронних  органів.

           Встановлення   факту про те,  що  в  протоколі про адміністративне правопорушення  від 27.12.2005р. відносно  ОСОБА_1 в розділу «свідки правопорушення» нічого не вказується  про свідків  адміністративного правопорушення – повинні розглядатися  в одному  провадженні під час  розгляду адміністративної  справи про законність притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.      

Керуючись ст.ст.209 , 307 ч.2 п.3,312 ч.1 п.2, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області ,-

ухвалила:  

                                                 

        Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

        Ухвалу Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину в новій  редакції.

        Провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту  внесення Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою завідомо  неправдивих відомостей   - закрити, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

        Роз’яснити ОСОБА_1 що питання стосовно  внесення  службовою  особою завідомо неправдивих  відомостей   відноситься  до компетенції  правоохоронних  органів.

 Ухвала набирає законної  сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до             Верховного Суду  України протягом  двадцяти днів  з дня  проголошення.

Судді апеляційного суду Одеської області                  А.М.Кварталова

                                                                                                                  Л.А.Галушко

  Б.Б.Левенець

   

Вірність копії засвідчую:

 суддя Апеляційного суду  Одеської  області                                         Кварталова А.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація