Судове рішення #11836510

                                               

                                        Справа № 2-888

                                                  2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 29 жовтня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді                        Приймак Г.І.

при секретарі                              Герман В.Ф.

адвоката (ов)                              ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Саратського міжрайонного складу-магазину Одеської облспоживспілки з викликом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на будинок відпочинку,-                        

                 

                    В С Т А Н О В И В:      

   ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на будинок відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на слідуючі обставини.

   29 червня 2001 року між позивачем та Саратським міжрайонним складом-магазином Одеської облспоживспілки був укладений договір купівлі-продажу  будинку відпочинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

  Договір був укладений між позивачем та Саратським міжрайонним складом-магазином Одеської облспоживспілки в  письмовій формі, нотаріально не засвідчений, але фактично відбувся, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 17.10.2001 року та накладною №1 від 20.10.2001 року про передачу грошей відповідачу в розмірі 200 гривен за будинок відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На теперішній час, позивачем був виготовлений технічний паспорт на будинок відпочинку.

Однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, внаслідок чого зазначений договір нотаріально не посвідчений, що позбавляє позивача зареєструвати за ним право власності на придбане майно.  

   Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

  Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.  

  Відповідач у судове засідання не з'явився, але надіслав заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.

  Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог представник Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області у судове засідання не з’явився, але надіслав заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, проти задоволення позивних вимог не заперечував.    

   Заслухавши пояснення і доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

         У силу ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

        Відповідно до ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

        У відповідності зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

     З копії договору купівлі-продажу №1 від 29.06.2001 року видно, що відповідач Саратський міжрайонний склад-магазин Одеської облспоживспілки продав згідно постанови правління Одеської облспоживспілки №176 від 18.06.2001 року позивачу ОСОБА_2 будинок відпочинку, який розташований на території бази відпочинку «Дубова роща» в АДРЕСА_1 /а.с.9/.

   Із акту №1 прийому-передачі основних засобів від 29.06.2001 року /а.с.10/ вбачається, що відповідач передав згідно договору-продажу №1 від 29.06.2001 року вищевказаний будинок відпочинку згідно домовленості.

      Із накладної №1 від 20.10.2001 року, квитанції від 17.10.2001 року /а.с.11/ видно, що позивач передав Саратському міжрайонному складу-магазину Одеської облспоживспілки грошові кошти у сумі 200 гривен за будинок відпочинку, що знаходиться на території бази відпочинку «Дубова роща» в АДРЕСА_1. Тобто сторони фактично виконали умови угоди, що вимагає нотаріального посвідчення.    

  Із довідки виданої Татарбунарським БТІ від 09.08.2010 року /а.с.8/ видно, що вартість будинку відпочинку по АДРЕСА_1 складає 13736 грн.

  Із копії технічного паспорту виданого Татарбунарським БТІ від 26.07.2010 року /а.с.6-7/ вбачається, що позивач ОСОБА_2 вписаний як власник будинку відпочинку, по АДРЕСА_1.  

 Із копії рішення про внесення змін до рішення XXX сесії V скликання Тузлівської сільської ради від 11.12.2009 року №588- V /а.с.13/ видно, що ОСОБА_2 надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва за адресою: населений пункт Лебедівка, Татарбунарський район, Одеська область.

  За таких обставин позивачка вважає, що між ним і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу будинку відпочинку, але вони не можуть в встановленому законом порядку оформити цей договір, оскільки відповідач відмовляється та ухиляється від укладення правочину в нотаріальній формі.

  Суд вважає, що, якщо одна із сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

    Відповідно до вищевикладених обставин, суд вважає, що угоду  купівлі-продажу необхідно визнати дійсною і за позивачем повинне бути визнане право власності на будинок відпочинку, що знаходиться загальною площею 56,9 кв.м., який розташований за адресою – АДРЕСА_1, оскільки з достовірністю установлений факт укладення угоди по купівлі-продажу позивачем зазначеного будинку відпочинку.    

          КЕРУЮЧИСЬ ст.ст.11, 15, 16, 104, 203, 220, 331, 334, 638, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 58-60, 130, 208, 209, 212-218 ЦПК України, Законом України «Про власність», суд -                          

                   

                     В И Р І Ш И В:

 

 Позов ОСОБА_2 до Саратського міжрайонного складу-магазину Одеської облспоживспілки з викликом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на будинок відпочинку - задовольнити.

    Визнати угоду купівлі-продажу від 29.06.2001 року, укладену між ОСОБА_2 та Саратським міжрайонним складом-магазином Одеської облспоживспілки про продаж будинку відпочинку, загальною площею 56,9 кв.м.,     який розташований за адресою – АДРЕСА_1 – дійсною.

  Визнати право власності за ОСОБА_2 на будинок відпочинку, загальною площею 56,9 кв.м., який розташований за адресою – АДРЕСА_1

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя:                                    Приймак      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація