Справа №2-817/2010р.
.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Приймак Г.І.
при секретарі Герман В.Ф.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області з залученням третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок відпочинку,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, у якому просить визнати за нею право власності на самочинне будівництво – будинок відпочинку, під літерою «Н», загальної площею 21,7 кв.м., що розташований на базі відпочинку «Пелікан» на території курортної зони «Катранка» в АДРЕСА_1 посилаючись на слідуючі обставини.
На підставі договору дарування від 21 грудня 2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позивачка стала власницею бази відпочинку «Пелікан», яка розташована на курортній зоні «Катранка» в АДРЕСА_1
База відпочинку «Пелікан», розташована на земельній ділянці загальною площею 0,81 га, яка знаходиться у позивачки у строковому користуванні терміном на 25 років, що підтверджується договором оренди землі від 11 серпня 2008 року, який зареєстрований Татарбунарським відділом центру ДЗК 09 лютого 2010 року.
На вищевказаній земельній ділянці, яка перебуває у володінні позивачки на території її бази відпочинку «Пелікан», вона разом з ОСОБА_2 за сумісні кошти в 2009-2010 роках побудували будинок відпочинку загальною площею 21,7 кв.м., який значиться згідно технічного паспорту Татарбунарського БТІ під літерою «Н».
Вказана нерухомість відповідає всім встановленим законодавством вимогам (будівельним, санітарним, протипожежним та природоохоронним нормам) та придатна для подальшої експлуатації за призначенням.
Однак у видачі свідоцтва про право власності на зазначений об’єкт позивачці було відмовлено у зв’язку з тим, що він є самочинною спорудою, тобто побудований без дозволу належних органів. Позивачка вважає, що за нею може бути визнано право власності на будинок відпочинку, оскільки це не порушуватиме прав та інтересів інших осіб.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Представник Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області в судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутності, позов визнав.
Третя особа представник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.
Вислухавши доводи позивачки, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Із копії договору оренди землі від 11.08.2008 року (а.с.38-40) вбачається, що база відпочинку «Пелікан», розташована на земельній ділянці загальною площею 0,810 га, яка знаходиться у позивачки у строковому користуванні терміном на 25 років.
З матеріалів справи (а.с.7-23) видно, що відповідно до вимог про реєстрацію нерухомості, в ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» був виготовлений технічний паспорт на базу відпочинку «Пелікан» яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Із копії договору дарування від 21.12.2007 року (а.с.34-35) видно, шо ОСОБА_2 подарувала позивачці ОСОБА_1 комплекс бази відпочинку «Пелікан», що розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,81 гектарів.
З технічного висновку по результатам обстеження дачного будинку, під літерою «Н», який розташований на території бази відпочинку «Пелікан» по вул. Степова 4, у курортній зоні «Катранка» Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (а.с. ), вбачається, що зазначений дачний будинок відповідає державним стандартам та придатний для послідуючої експлуатації за своїм функціональним призначенням відповідно до будівельних, санітарних, протипожежних та природоохоронних норм.
Згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що будинок відпочинку, під літерою «Н», загальною площею 21,7 кв.м., який розташований на території бази відпочинку «Пелікан» по вул. Степова 4, у курортній зоні «Катранка» Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, є самочинно збудованою спорудою. Однак, згідно висновку експерта даний об’єкт зведений без порушень будівельних норм і правил, не порушує права інших осіб та може експлуатуватися в якості будинку відпочинку в складі бази відпочинку «Пелікан», по АДРЕСА_1
За таких обставин, суд вважає, що за ОСОБА_1 повинно бути визнано право власності на будинок відпочинку, під літерою «Н», загальною площею 21,7 кв.м., який розташований на території бази відпочинку «Пелікан» по АДРЕСА_1
Керуючись ст.ст.58-60, 213, 215 ЦПК України, ст.376 ЦК України суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на будинок відпочинку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок відпочинку, під літерою «Н» загальної площею 21,7 кв.м., який розташований на базі відпочинку «Пелікан», розташованої на території курортної зони «Катранка» в АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Приймак