Справа № 2-а- 972/2010
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Григоренко Л.М.
при секретарі Корабльова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Попасна
цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ПФУ у Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивачка посилаючись на те, що вона має статус "Дитина війни", що підтверджується її пенсійним посвідченням, та відповідно до ст.1 та 6 и Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка їй не нараховувалась протягом 2007-2010 роки звернулась з адміністративним позовом до суду про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Попаснянскому районі незаконними у зв'язку з нездійсненням підвищення до її пенсії як дитині війни, та просить зобов'язати відповідача здійснити вище зазначений перерахунок пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 2007 року по 2010 роки. Справу просить розглянути у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до його початку надав до суду заперечення на а.с.12-13, відповідно до яких відповідач позов не визнає, посилаючись на Закон України "Про Державний бюджет України на 2006-2007 роки", відповідно до якого дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було призупинено, а відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" були передбачені виплати таких надбавок лише дітям війни, яких визнано інвалідами. Крім того стверджував, що у 2008 році виплати таких надбавок проводились: в період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р. у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", а з 22.05.2008р. по 31.12.2008 року та в 2009 році в межах виділеного КМУ розрахунку - відповідно до Постанови КМУ "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.2008 року. А також просив застосувати положення ст.99-100 КАСУ до позовних вимог позивача. Справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов залишити без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів на а.с.5-6 судом встановлено, що позивачка дійсно має правовий статус дитини війни, у зв'язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі, але їй було здійснено підвищення до пенсії відповідно до ст.1 та 6 и Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни" частково не зважаючи на її звернення до відповідача в задоволені якого було відмовлено(а.с.8-9).
П.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена. Але, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 вищезазначені положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" також були внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином у 2008 році положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в частині виплати дітям війни щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком були визнанні чинними з 22 травня 2008 року (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України).
Але позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії тільки в жовтні 2010 року про що свідчить відповідь відповідача на а.с.4. Тому суд вважає необхідним відповідно до ч.2 ст. 99 та ч.1 ст.100 КАСУ залишити позовну заяву за 2007-2009 роки без розгляду, так як згідно змін внесених до ст.99 та 100 КАСУ з 03.08.2010 року строк звернення до адміністративного суду встановлений "шестимісячний" з дня коли особа дізналась про порушення свого права, або повинна була дізнатись. Адміністративний позов поданий після закінчення строків установлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи яка його подала, не знайде підстав для його поновлення про що постановляється ухвала. Враховуючи те, що на застосуванні ст.99-100 КАСУ наполягає відповідач в своїх запереченнях, а позивачка не надала ніяких доказів поважності причин пропуску строку для звернення до суду суд вважає необхідним залишити заяву без розгляду. Посилання позивачки на те, що їй було не відомо про не нарахування відповідачем підвищення до її пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та стало відомо тільки після ухвалення відповідного рішення Конституційним судом 09.07.2007 року не може бути прийнятий судом до уваги, так як це ще раз доказує факт пропущення процесуальних строків для звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.99-100 КАСУ,
Ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ПФУ у Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2007-2009 роки залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Донецького апеляційного суду через Попаснянський районний суд.
Суддя