Справа № 2-а- 901/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Григоренко Л.М.
при секретарі Корабльова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Попасна
цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ПФУ у Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
Позивачка, посилаючись на те, що вона має статус „Дитина війни”, що підтверджується її пенсійним посвідченням, та відповідно до ст.1 та 6 и Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка їй не нараховувалась протягом 2007-2010 років звернулась з адміністративним позовом до суду про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Попаснянскому районі незаконними у зв’язку з нездійсненням підвищення до її пенсії як дитині війни, та просить зобов'язати відповідача здійснити вище зазначений перерахунок пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 2007 року по 2010 року. Справу просить розглянути у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення на а.с.15-16, відповідно до яких відповідач позов не визнає, посилаючись на Закон України «Про Державний бюджет України на 2006-2007 роки», відповідно до якого дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були передбачені виплати таких надбавок лише дітям війни, яких визнано інвалідами. Крім того стверджував, що у 2008 році виплати таких надбавок проводились: в період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р. у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а з 22.05.2008р. по 31.12.2008 року та в 2009 році в межах виділеного КМУ розрахунку – відповідно до Постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008 року. Крім того зазначав, що відповідно до ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплати таких підвищень до пенсій проводяться за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. А також просив застосувати положення ст.99-100 КАСУ до позовних вимог позивача. Справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів на а.с.9-12 судом встановлено, що позивачка дійсно має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі, але їй не було здійснено підвищення до пенсії відповідно до ст.1 та 6 и Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” частково не зважаючи на його звернення до відповідача в задоволені якого було відмовлено(а.с.8).
П.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Але, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 вищезазначені положення п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» також були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином у 2008 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати дітям війни щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком були визнанні чинними з 22 травня 2008 року (з дня набрання чинності рішення Конституційного суду України).
Але позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії тільки в вересні 2010 року про що свідчить відповідь відповідача на а.с.7-8. Тому суд вважає необхідним відповідно до ч.2 ст. 99-100 КАСУ відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог за 2007-2008 роки, так як на застосуванні ст.99-100 КАСУ наполягає відповідач в своїх запереченнях .
Щодо порядку виконання закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році, то ст.6 закону „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 18.11.2004 року то вона залишається чинною в 2009 році. В той же час ст.71 закону „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Ця норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком”. Тому нарахування та виплата у 2009 році дітям війни та підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Згідно ст.54 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2009 рік з 01.01.2009 року прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня 2008 року то б то у розмірі 498.00 грн. отже розмір надбавки до пенсії і в 2009 році повинен бути нарахованим з 498.00 грн.
Суд вважає можливим з тих же підстав задовольнити позовні вимоги позивача і за 2010 рік. Враховуючи те, що Державним бюджетом на 2010 рік був змінений мінімальний розмір пенсії за віком суд вважає необхідним зобов'язати відповідача провести підвищення пенсії позивача відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Державним бюджетом на 2010 рік починаючи з 01.01.2010 року до 31.12.2010 року.
Відповідно до ст.94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати у розмірі 1 грн.70 коп., так як позов задоволено частково.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008р., керуючись ст.ст.9,71,94,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо нездійснення виплат та підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до її пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 грн.70 коп.
В задоволенні вимог за 2007-2008 роки - відмовити.
Постанова може бути оскаржене протягом 10 днів з дня її проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного суду через Попаснянський районний суд.
Суддя: