Судове рішення #11835751

                                                                                                            Справа №4-с-21/2010 р.

                                                               Р І Ш Е Н Н Я

                                                 ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року                                                                                              м. Луганськ

                                            Жовтневий районний суд м. Луганська

У складі:

Головуючого судді Калашника В.Л.,

При секретарі  Носовій  Л.В.,

Розглянувши у відкритому  судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – ОСОБА_2, -

                                                          В С Т А Н О В И В:

                 05.11.2010 року  заявник ПАТ «РБ Аваль» звернувся до суду з зазначеною скаргою, в обґрунтування якої вказав, що  17.01.2007 року між їх банківською установою та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №111/11-19/50, відповідно до умов якого останній отримав кредит на суму 150000 доларів  США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13% річних з кінцевим терміном повернення 17.12.2013 року. У забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 02.02.2007 року було укладено договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л., реєстровий номер 291. Згідно   п. п. 1.1 та 1.2 договору іпотеки іпотекодавець надав банку в іпотеку належну йому п»ятикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. 02.02.2007 року приватним нотаріусом Луганського міського  нотаріального округу Алійніковою К.Л. на підставі ст.. 73 ЗУ «Про нотаріат» та у зв»язку з посвідченням договору іпотеки було накладено заборону відчуження вищевказаної квартири до припинення чи розірвання договору іпотеки. 20.08.2010 року Жовтневим районним судом м. Луганська  було ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором №111/11-19/50 від 17.01.2007 ороку в сумі 238668,63 долари США, що за курсом НБУ, встановленим на дату розрахунку становить 3766713,07 грн., та судових витрат з ОСОБА_2 на користь банку та видано виконавчий лист. Вказаний виконавчий документ  на виконання до ВДВС банком не передавався. У подальшому між банком та позичальником ОСОБА_2 було досягнуто згоди про добровільну реалізацію вищевказаного предмету іпотек и з метою погашення заборгованості за кредитним договором. Проте, ні банк як іпотеко держатель, ні ОСОБА_2 не можуть реалізувати свої права у зв»язку з тим, що постановою Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ про відкриття провадження за ВП №8059029 від 04.07.2008 року було накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, зокрема, на п»ятикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за іншими зобов»язаннями боржника. Посилаючись на положення  ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 22, 52 ЗУ «Про виконавче провадження», ПАТ «РБ Аваль» просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії посадових осіб Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ  неправомірними; скасувати п. 3 постанови про відкриття провадження ВП 8059029 від 04.07.2008 року, якою накладено арешт на п»ятикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в іпотеці ПАТ «РБ Аваль» згідно договору іпотеки від 02.02.2007 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального  округу Алейніковою К.Л. за реєстровим номером 291.

                Представник заявника ПАТ «РБ Аваль» в судовому засіданні доводи заяви підтримав у повному обсязі, надав аналогічні їй пояснення.

                  Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просив виключити п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 8059029 від 04.07.2008 року, яким було накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

                   Представник Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи вказана установа була повідомлена належним чином, причина неявки  представника суб»єкту оскарженя суду не повідомлена.

                   Вислухавши пояснення заявника,   третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

                   Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.            

                  Судом встановлено наступне.

                   Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» / а. с. 9 – 12 – копії статутних документів/.

    Згідно договору іпотеки, який був укладений між  Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 02.02.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Лугнаського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л., реєстровий номер 291 / а. с. 4 – 5/,  його було укладено з метою забезпечення вимог зазначеної банківської установи, що витікають з кредитного договору №111/11-19/50 від 17.01.2007 року, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

                   У відповідності до даного договору іпотеко держатель ВАТ «РБ Аваль» має правоо у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов»язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставного майна.

                  Згідно   п. 1.2 договору  іпотеки предметом іпотеки є п»ятикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1.

    За умовами договору іпотеки іпотеко держатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов»язання  шляхом звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою, незалежно від настання строку виконання основного зобов»язання, який зазначено у кредитному договорі.

                  Згідно п. 3.1.3 договору іпотеки  іпотеко держатель має право вимагати від будь – якої особи припинення посягання на предмет іпотеки, яке загрожує його втратою.

                   02.02.2007 року  приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л.  на підставі     ст.. 73 ЗУ «Про нотаріат» та у зв»язку з посвідченням договору іпотеки накладається заборона відчуження предмета іпотеки – квартири  за адресою: АДРЕСА_1/, яка належить ОСОБА_2, до припинення чи розірвання договору іпотеки.

                   Зазначена заборона відчуження була зареєстрована в Державному реєстру правочинів   02.02.2007 року, реєстраційний номер 1894561 / а. с. 7/.

                  Як вбачається з рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 20.08.2010 року  / а. с. 14 – 16/, позовні вимоги   Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” були задоволені у повному обсязі:  з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” було стягнуто суму заборгованості за кредитним договором № 111/11-19/50 від  17 січня 2007 року станом на 05.08.2010 року у розмірі   238668,63 доларів США, що за курсом НБУ становить 1883358,02 грн., а також витрати, понесені ними при зверненні до суду, а саме:  судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі  30 грн., а всього стягнуто 1885088,02 грн.

                   Постановою Жовтневого  ВДВС Луганського МУЮ від 04.07.2008 року / а. с. 6/ в рамках виконавчого провадження  ВП №8059029 було накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2,  з метою звернення стягнення заборгованості ОСОБА_2  перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на вказане нерухоме майно за наказом Господарського суду Луганської області №9/76 від 17.06.2008 року.

           Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника.

                    Виходячи з наведеного , враховуючи, що судом протягом розгляду справи було встановлено, що державний виконавець Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ, накладуючи арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржникові ОСОБА_2, діяв у межах своїх повноважень та на підставі положень діючого законодавства України, підстав для визнання його дій неправомірними у суду немає.

                    Що стовується вимог ПАТ «РБ Аваль» в частині скасування арешту, що був накладений  державним виконавцем  Жовтневого ВДВС Лугнаського МУЮ постановою від   04.07.2008 року, то суд вважає ї обгрунтованими з наступних підстав.      

             Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

          Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом — у черговості їх державної реєстрації.

             Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження»   стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

           Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

           Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

    Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність вимог ПАТ «РБ Аваль» діючому законодавству України, суд дійшов висновку про необхідність виключення п»ятикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, з – під арешту, оскільки його було накладено державним виконавцем Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ з метою задоволення вимог   ПАТ «РБ Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за іншим кредитним договором при наявності заборони відчуження  вказаного нерухомого майна через його перебування в іпотеці у ПАТ «РБ Аваль», договір про яку було укладено з метою забезпечення кредитного договору №111/11-19/50 від 17.01.2007 року.

                   На сьогодні ПАТ «РБ Аваль» позбавлений можливості реалізувати предмет іпотеки – квартиру за адресою: АДРЕСА_1,  для того, щоб за рахунок виручених від продажу коштів погасити заборгованість за кредитним договором №111/11-19/50 від 17.01.2007 року, яку було стягнуто за рішенням суду, яке на сьогодні набуло чинності.

     Тому суд, беручи до уваги, що учасники виконавчого провадження ВП 8059029 від 04.07.2008 року ПАТ «РБ Аваль» та ОСОБА_2 дійшли згоди про продаж зазначеної квартири, суд вважає за доцільне звільнити її з-під арешту з метою подальшого її продажу для погашення заборгованості за кредитним договором №111/11-19/50 від 17.01.2007 року відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 20.08.2010 року.

                    На  підставі вищевикладеного, керуючись ЗУ «Про іпотеку», ЗУ „Про виконавче провадження”,  ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 212-215 ЦПК України, суд ,-

                                                          В И Р І Ш И В :

                   Заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

                  Звільнити з-під арешту з п»ятикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 та перебуває  в іпотеці у Публічного акціонерного банку «Райффайзен Банк Аваль» згідно договору іпотеки від 02.02.2007 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального  округу Алейніковою К.Л. за реєстровим номером 291, який був накладений постановою Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про відкриття провадження ВП 8059029 від 04.07.2008 року.

    У задоволені інших вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  відмовити через їх необґрунтованість.

                Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти

денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області  через Жовтневий районний суд м. Луганська.

                   

СУДДЯ:                                                                                                            В.Л.КАЛАШНИК

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація