№ 2-а-11/10

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАІНИ

05 жовтня 2010 року                                     м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Таран Т.В.

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача Різера О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 1 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Різера Олександра Сергійовича  про визнання неправомірними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом  до інспектора ДПС Різ ера О.С.,  в якому вказав, що постановою від 03.08.2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП за порушення правил проїзду перехрестя та ненадання переваги у русі пішоходам. Посилаючись, що під час складання протоколу та винесення постанови інспектор ДПС не надав можливості скористатися послугами захисника, крім того, порушення він не скоював, бо жодному пішоходу не заважав, просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов, підтвердив обставини, зазначені в позовній заяві, додатково пояснив, що пішоходи знаходились далеко від автомобілю, тож порушень правил дорожнього руху не допустив.

Представник позивача в судовому засіданні на позові наполягав, вказав, що пішоходи знаходились на іншій смузі, тож у позивача відсутній обов’язок їх пропускати. Вказав також, що відповідачем порушено процедуру накладення стягнення, оскільки вказано стягнути штраф, що не відповідає вимогам чинного законодавства

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував повністю, вказав, що жодних порушень при складенні протоколу та винесенні постанови допущено не було, порушення зафіксовано за допомогою відеокамери.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено наступне.

03.08.2009 року інспектором ДПС Різером О.С. складено протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за наступних обставин: 03.08.2009 року о 13.45 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 111940, державний номер НОМЕР_1, повертаючи праворуч з пр. Леніна на вул. Українську, не надав переваги у русі пішоходам, які переходили проїжджу частину, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 Правил дорожнього руху.

Зазначений протокол підписаний ОСОБА_1 з запереченнями, що перешкод у русі пішоходам не створював.

03.08.2009 року інспектором ДПС Різером О.С. на підставі протоколу винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав 03.08.2009 року.

Стаття 122 ч. 2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення водіями правил проїзду перехресть.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДД) надано визначення переваги, якою є право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху, а також проїзної частини, якою є елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Розділювальною смугою є виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2 елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини.

Пункт 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДД) вказує, що на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає.

При перегляді фотографій, відповідність яких дійсним обставинам справи підтверджено позивачем у судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 повертав праворуч на вул. Українську з пр. Леніна та не надав переваги у русі пішоходам, які переходили проїжджу частину, на яку він повертав.

Посилання позивача та представника позивача на те, що  пішоходи перебували на іншій смузі дороги та знаходились на значній відстані від автомобілю позивача, повністю спростовані фотознімками № 2 та № 3, на яких ясно бачити пішоходів, які знаходяться безпосередньо перед автомобілем позивача та переходять дорогу вже після нього.

Вказівка позивача на те, що ним не створено перешкод у русі пішоходам, на думку суду, не є підставою для звільнення його від відповідальністю за ст. 122 ч. 2 КУпАП, оскільки порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, що примусило інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки, тобто створило аварійну обстановку, є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Посилання позивача на те, що йому не було надано можливості скористатися допомогою захисника при винесені постанови, необґрунтовані, оскільки про бажання скористатися допомогою захисника ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначав. Крім того, позивач не вказав, яким чином неучасть захисника про винесенні постанови відобразилося на її законності, оскільки постанову та протокол він отримав належним чином, заперечення при складенні протоколу надав.

Заперечення представника позивача на невідповідність постанови вимогам чинного законодавства не відповідають дійсності, оскільки зміст постанови повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, рішення інспектором ДПС прийняте про накладення стягнення у вигляді штрафу.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні порушення доведена повністю, а відповідачем цілком правомірно складено протокол та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стаття 33 КУпАП вказує, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Оцінивши у сукупності досліджені докази, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 визначений мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією ст. 122 ч. 2 КУпАП, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163, 171-2, 185, 186 КАС України, —

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 1 роти ДПС ВДАІ м. Запоріжжя Різера Олександра Сергійовича  про визнання неправомірними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити повністю.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає .

Суддя                                                  О.І. Дацюк

Постанова складена у повному обсязі 08.10.2010 року             Суддя     ______________     О.І. Дацюк