Справа № 22ц-4415/10 Головуючий у 1 інстанції – Грушицький А.І.
Категорія 41 Доповідач – Матвійчук Л.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
4 листопада 2010 року. місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів –Матвійчук Л.В., Гапончука В.В.,
при секретарі - Гнепі П.М.,
з участю представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору будинковий комітет " Перемога" про знесення самочинно збудованої перегородки в приміщенні спільного користування та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 серпня 2010 року позов задоволено частково .
Зобов’язано ОСОБА_3 знести встановлену в приміщенні загального користування (коридорі) перегородку ( розміром 1,02 х 2,5 м.) перед квартироюАДРЕСА_1. В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7 ( сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_3 в доход держави 8 ( вісім) грн. 50 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати це рішення і ухвалити нове яким у позові відмовити, посилаючись на незаконність рішення суду.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є наймачем квартири № 41, а відповідач ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_1
24 грудня 2008 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження, оскільки ОСОБА_3 порушила правила користування жилими будинками і жилими приміщеннями, здійснила перепланування коридору спільного користування.
Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи, а саме: плану АДРЕСА_1 складеного 4 квітня 2008 року перед квартирою № 47 наявне приміщення № 1 розміром 1.02х2,5 м. На плані 4 поверху будинку АДРЕСА_1 складеного 18 грудня 1998 року, перегородка, внаслідок побудови якої утворилося спірне приміщення №1, не зазначена. В матеріалах інвентаризаційної справи відсутні документи які б свідчили про те, що спірна перегородка була встановлена з додержанням встановленого порядку. Таких доказів не представлено суду і відповідачем.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Стаття 9 ЖК УРСР передбачає, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цим прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Як зазначено в ст. 10 ЖК УРСР, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до ст.100 ЖК УРСР, переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Згідно п.4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, власники наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами
без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Встановлені судом першої інстанції та наведені вище обставини підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів, зокрема: копією ордеру на жиле приміщення № 47 від 07.07.2008 року, виданого виконавчим комітетом Луцької міської ради, згідно з яким позивач ОСОБА_2 є наймачем квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 78); копією особового рахунку, виданого будинковим комітетом «Перемога», з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є наймачем квартири АДРЕСА_1 ( а.с.80); постановою № 427 адміністративної комісії при виконкомі Луцької міської ради від 24 грудня 2008 року № 427, згідно якої ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження за здійснення перепланування коридору спільного користування( а.с.74-75); відповідно до плану 4 поверху будинку № 55 по пр. Відродження, складеного 4 квітня 2008 року, перед квартирою № 47 даного будинку наявне приміщення № 1 розміром 1,02х2,5 м. ( а.с.113), з плану 4 поверху вказаного будинку, складеного 18 грудня 1998 року вбачається, що перегородка, внаслідок побудови якої утворилося спірне приміщення № 1 не зазначена ( а.с.112).
Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_2 зобов’язавши відповідача знести встановлену в приміщенні загального користування ( коридорі) перегородку ( розміром 1,02 х 2,5 м) перед квартирою АДРЕСА_1 та відмовив в позові про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено, що діями відповідача йому було заподіяно моральну шкоду.
Доводи апелянта, що позивачем пропущені строки звернення до суду, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як зазначене порушення має триваючий характер, оскільки весь час порушують право користування спірним майном. Тому постійно відсувається початковий момент перебігу позовної давності і до таких вимог позивача позовна давність не може бути застосована.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 16 серпня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :