Справа № 2-а-178/2010р.                                                                        

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 листопада 2010 року                             Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої, судді   Капацин Л.В.

при секретарі          Політанській Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському в приміщенні міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 5 квітня 2010 року по  30 вересня 2010 року включно   та зобов’язання управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії за період з 5 квітня 2010 року по  30 вересня 2010 року включно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.10.2010 р. звернулася в суд з адміністративним  позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському про визнання дій неправомірними та стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 р. №2195-1У «Про соціальний захист дітей війни»  є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач зазначене підвищення до пенсії отримувала, не в повному обсязі, тому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії за період з 1 квітня  2010 року по 30 вересня 2010 року включно.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду  від 10.11.2010 року у зв’язку з пропуском строків для звернення до суду адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському щодо не нарахування та невиплати їй підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 1 квітня  2010 року по 4 квітня.2010 року включно та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві щомісячне підвищення до пенсії за період з 1 квітня  2010 року по 4 квітня.2010 року включно  залишено без розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, вказавши у позовній заяві, що просить розглянути справу у її відсутність за станом здоров’я.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському Вінницької області  в судове засідання не з’явився, надавши до суду заперечення,  в якому просить  відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розглянути справу у відсутності представника відповідача.

У відповідності з ч.6 ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

    У відповідності до паспорта громадянина України серії АА № НОМЕР_1  позивач ОСОБА_1., народилася ІНФОРМАЦІЯ_1року (а.с.4). Згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18 листопада 2004 року особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, являється дитиною війни. Статус позивача підтверджується  пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 з відміткою «Дитина війни» (а.с.6), довідкою  управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському № 809/13586-13-10  від 10.09.2010 р., в якій зазначено що вона отримувала надбавку до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але не в повному обсязі (а.с.7).

    Стаття 6 даного Закону передбачає, що д ітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї  повністю  розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте зазначено, що даний мінімальний розмір пенсії застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Однак суд вважає , що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ця норма закону, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якого конкретного виду пенсії, а лише як підстава для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 р., ч. 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 86, 159, 161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському Вінницької області щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни – неправомірними.

 Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському Вінницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  за період з 5 квітня 2010 року по  30 вересня 2010 року включно, з урахуванням фактично отриманих сум.

   На  постанову  може бути подана апеляція  до Київського апеляційного адміністративного  суду протягом  десяти днів з дня її оголошення.

                Суддя :