Код суду 0527                                                                                                                                              

                                                                                                                                № 2-а-1556/10

                                                                               П О С Т А Н О В А

                                                                        І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 13 жовтня 2010 р.  Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                              Соларєвої Т.О.

при секретарі                                       Бовкуненко Н.П.

за участю :  позивача                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до  інспектора БДПС взводу ДАІ  м.Донецька прапорщика міліції Заблоцького Валентина Івановича про скасування постанови  про притягнення до адміністративної відповідальності,

                                                                в с т а н о в и в:

15.09.2010 позивач  звернувся до суду   з зазначеним адміністративним позовом до  відповідача у справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АН № 689912 від 11.09.2010. Зазначав, що згідно оскаржуваної постанови, 11.09.2010, об 11:35 год,  в м.Донецьку, керуючи автомобілем  НОМЕР_1, він буцімто перевищив встановлену швидкість руху - рухався в межі населеного пункту зі швидкістю 84 км/год. Посилався на те, що рухався в щільному потоці автомобілів, швидкість під час руху не перевищував. Просив скасувати дану постанову.  

             В судовому засіданні позивач підтримав позов, посилався на ті ж обставини, що й у позовній заяві, зазначав, що 11.09.2010 він рухався зі швидкістю  75 км/год - до 80 км/год, що на приладі, який показав йому  співробітник ДАЇ  не було  зазначено  що визначена приладом швидкість належить саме його автомобілю.

Відповідач, який належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи,  у судове засідання не з*явився, причину неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття,  розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд заслухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд  у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову  про  скасування постанови перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

11.09.2010  інспектором БДПС  ДАІ м.Донецька прапорщиком міліції Заблоцьким В.І. винесена  постанова серія АН № 689912, якою   було  встановлено порушення позивачем  п.12.4  Правил дорожнього руху  і накладено на позивача  на підставі ч.1 ст.122 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а. с.5).

Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

Підставою для складання постанови є протокол про адміністративне правопорушення, складений 11.09.2010  інспектором БДПС  ДАІ м.Донецька прапорщиком міліції Заблоцьким В.І., в якому зазначено, що  позивач ОСОБА_1  11.09.10, об 11:35 год,  в м.Донецьку вул..Артемівська – вул.50 р. Радянської України, керуючи автомобілем  НОМЕР_1,  рухався в населеному пункті зі швидкістю 84 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Радіс»  № 2206, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122  КУпАП (а. с.6).

Копію протоколу та оскаржувану постанову  позивач отримав на місці події, про що свідчать підписи позивача.

В постанові відповідачем було зазначено, що позивач  11.09.10, об 11:35 год,  в м.Донецьку вул..Артемівська – вул.50 р. Радянської України, керуючи автомобілем  НОМЕР_1,  рухався в населеному пункті зі швидкістю 84 км/год, чим  перевищив встановлену швидкість  у населеному пункті більш ніж на 20 км/год,  порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122  КУпАП (а. с.5).

Відповідно до п.12.4  Правил дорожнього руху України у  населених пунктах  рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Зазначена постанова  винесена відповідачем на підставі фіксації швидкості  приладом «Радіс» №2206, що зазначено в   протоколі про адміністративне правопорушення(а.с.6).

Вимірювач швидкості «Радіс», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, згідно з його технічними характеристиками, не є автоматичним засобом фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, режими, кут огляду приладу тощо).

За таких обставин, при наявності  на дорозі інших транспортних засобів,  дані фіксації  зазначеним приладом не можуть,  бути відповідно до ст. 251 КУпАП достатнім доказом вчинення правопорушення  позивачем, що є суттєвою обставиною для вирішення питання про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення.

З пояснень позивача, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а також даних в судовому засіданні, вбачається, що він рухався  без перевищення швидкості.

Враховуючи зазначене,  із урахуванням значної різниці  даних щодо дальності вимірювання швидкості та візуального визначення, не можна однозначно стверджувати, що швидкість руху 84  км/год. належить саме  автомобілю позивача.

Статтею 251 КУпАП  визначено, що доказами  в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

В порушення вищезазначеної норми, відповідачем не зазначено в постанові, не долучено до матеріалів  та не надано  суду належних доказів, які б підтверджували перевищення позивачем встановленої швидкості та спростовували б твердження останнього про те, що він рухався без перевищення швидкості, про що ОСОБА_1 зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не надано суду доказів про те, що вимірювач  швидкості «Радіс» пройшов повірку і про результати повірки.  

Суд вважає, що притягнення  позивача  до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснене на підставі неналежних доказів його вини, отже,  постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону, з закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст.159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Позов  ОСОБА_1  задовольнити.

Скасувати постанову інспектора БДПС  ДАІ  м. Донецька прапорщика міліції  Заблоцького Валентина Івановича, серія  АН № 689912 від 11 вересня 2010 року про накладення на ОСОБА_1   адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП,  у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, як незаконну, провадження у справі закрити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

                                                  Суддя: