Копія

Справа № 1-557

 2010р.

ВИРОК

Іменем України

30 серпня  2010 року                 Кам'янець – Подільський міськрайонний суд

в складі: головуючого – судді     Драча І.В.

при секретарі                 Бєлік О.Б.

з участю прокурорів:         Косідла В.М.,

                    Сопронюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янці – Подільському справу щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою профтехосвітою,  працюючого вантажником оптово-роздрібного магазину «Фуршет» Кам'янець-Подільської філії ДП «Маркет Плазо», неодруженого, не судимого,

підсудного за  ч. 1 ст. 186 КК України, -

встановив:  

ОСОБА_1, 18 червня 2010 року, о 2 год. 30 хв.,  в м. Кам'янці-Подільському по проекту Грушевського, 31, в приміщенні клубу «Плей-бой» , в стані алкогольного сп'яніння,  зі столика, що на другому поверсі зліва від входу, намагався відкрито викрасти майно ОСОБА_2., а саме: мобільний телефон Нокіа -7360 вартістю 325 гривень з СІМ-карткою «Діджус» вартістю 25 гривень з авансовою передплатою у розмірі 10 гривень, а всього на суму  360 гривень, проте злочин до кінця не довів з причин, які від нього не залежали, оскільки його наздогнали і затримали працівники міліції.

    У суді ОСОБА_1 вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив, що в ніч на 18 червня 2010 року разом з друзями відпочивав у кафе «Плей-Бой», на другому поверсі, де розпивав спиртні напої. Біля 2 години він помітив, що за сусіднім столиком сидить п'яний хлопець, він опустив голову на стіл і спав. Поряд з ним на столику лежав мобільний телефон. Вирішивши вкрасти телефоном, тому підійшов до столика, взяв телефон і поклав його собі у кишеню та почав виходити до сходів. В цей час до нього підійшов інший хлопець та попросив покласти телефон на місце, але він, не звертаючи уваги на його слова почав бігти на вулицю та намагався втекти, проте його затримав чоловік, який представився працівником міліції. Повідомив, що викраденим телефоном не мав змоги розпорядитись, оскільки був затриманий.

Крім визнання підсудним вини, вчинення ним замаху на грабіж, чужого майна   підтверджується й  іншими доказами дослідженими у суді.  

Так, з оголошених у суді пояснень потерпілого ОСОБА_2. вбачається, що у вечері 17 червня  2010 року він разом з ОСОБА_3. прийшли відпочивати в кафе «Плей-бой» та сіли за столик на другому поверсі. Біля 2 год. вже 18 червня 2010 року він відійшли від столика, на якому залишився його мобільний телефон Нокіа -7360, який він оцінює в 280 гривень з СІМ-карткою «Діджус» вартістю 25 гривень та авансовою передплатою 10 гривень. ОСОБА_3 був п'яний і, опустивши голову на стіл, спав. В цей момент до їх стола підійшов незнайомий хлопець взяв телефон і поклав у кишеню та намагався вийти з зали. Тоді він підійшов до хлопця, та пояснив йому, що це його телефон і попросив повернути його. Проте, незнайомий почав тікати на вулицю. Там виявились працівники міліції, які почули крики та побігли за незнайомим хлопцем, через деякий час працівники міліції наздогнали та усіх доставили до міліції, де підсудний визнав, що хотів викрасти телефон.

Свідок ОСОБА_4. пояснив  у суді, що в ніч на 18 червня 2010 року разом з підсудним  відпочивав у кафе «Плей-Бой», де вживали спиртні напої. Біля 2 год. він помітив, як ОСОБА_1, нічого не пояснюючи, встав та підійшов до сусіднього столика взяв чужий мобільний телефон. По сходах піднімався власник телефону, і щось сказав підсудному, проте останній, став тікати до виходу, а потерпілий наздоганяв його. Коли через декілька хвилин він вийшов на вулицю, то побачив, що двоє чоловіків, які представились працівниками міліції затримали ОСОБА_1

Аналогічні показання у суді дав свідок ОСОБА_5

Оглядом  встановлено місце вчинення злочину (а.с.8-9).

Про вчинений злочин підсудний написав явку з повинною (а.с.6), а з протоколу добровільної видачі вбачається, що він добровільно видав викрадене майно (а.с.18). Вартість та перелік майна, яке підсудний намагалась викрасти встановлено висновком спеціаліста № 240 т від 21 червня 2010 року відповідно до якого вартість мобільного телефону Нокіа-7360, представленого на дослідження з рахуванням його зносу на момент вчинення злочину становить 325 гривень. (а.с. 20-22). Крім цього, з показань потерпілого вбачається, що вартість СІМ-карти «Діджус» становить 25 гривень, а на її рахунку було 10 гривень.

Згідно медичного обстеження підсудного, вбачається, що він в момент скоєння злочину перебував в стані алкогольного сп’яніння (а.с.11).

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства та прокурором в засіданні кваліфіковані, як закінчений злочин, передбачений ст.186 ч. 1 КК України. Водночас, в суді  не здобуто доказів того, що підсудний закінчив злочин і міг розпорядитись і користуватись викраденим. З показань підсудного та оголошених показань потерпілого вбачається, що ОСОБА_1  затримали відразу ж після того як останній вибіг з приміщення на вулицю. За таких доказів, суд вважає, що підсудний вчинив замах на викрадення чужого майна, шляхом грабежу і не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.  Оскільки дії ОСОБА_1 були розпочаті як крадіжка (таємно), але виявлені потерпілим та  іншими особами  і,  незважаючи  на  це,  продовжені ним відкрито з метою заволодіння майном потерпілого, тому суду вважає, що підсудний вчинив замах на грабіж, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.15, ст. 186 ч. 1 КК України.

При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом’якшують та обтяжують  покарання.

Підсудний вчинив замах на злочин середньої тяжкості, не судимий,  працює, за місцем проживання і роботи  позитивно характеризується.

Підсудний щиро покаявся, сприяв розкриттю злочину. Ці обставини пом’якшують покарання. Суд враховує й конкретні обставини справи, зокрема, суму викраденого, поведінку потерпілого, яка сприяла вчиненню злочину (перебував в стані сп’яніння і залишив телефон на столі) та те, що збитки від злочинних дій не настали, а викрадене повернуто власнику.

Водночас, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З врахуванням вищевикладеного, особи винного, його молодого віку, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу.

Оскільки підсудний умови зобов’язання не порушував суд, керуючись ст.343 КПК України, вважає за необхідне, до вступу вироку в законну силу запобіжний захід не обирати.

Цивільний позов у справі не заявлявся, судових витрат немає. Питання про речові докази (а.с.23) необхідно вирішити у відповідності до  ст.ст. 81 та 330 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 15, ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу 1700 (тисячу сімсот) гривень.

Речові докази: мобільний телефон з сім картою, повернути власнику – потерпілому  ОСОБА_2., залишити їх у нього (а.с.23).

Вирок можна оскаржити через суд, який його постановив, до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб.

Суддя  підпис

Копія вірна