Справа №   2-5301

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

                   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И        

                           (З А О Ч Н Е)

01 вересня 2010 року Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області

                                                                    у складі: головуючого  - судді         Алексєєнко І.П.

                                                          при секретарі -                  Боднар О.С.      

розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні в місті Макіївці справу за позовом   ОСОБА_1 до У правління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про визнання незаконною бездіяльність та  зобов’язання нарахування і стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  як “дитині війни” за 2009 – 2010 роки,

В с т а н о в и в :

19 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим під час судового розгляду  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання незаконною бездіяльність ПФУ та зобов’язання нарахувати і виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як “дитині війни” за період з 01 січня 2009 року по  30 червня 2010 року. Вона має статус “дитини війни” та отримує доплату до пенсії, яка відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має бути визначена у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковий мінімум, встановлений для осіб, що втратили працездатність.  Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік” прожитковий мінімум з 01 січня 2009 року складав 498 грн., а з 01 листопада 2009 року – 573 грн. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік” прожитковий мінімум з 01 січня 2010 року складав 695 грн, а з 01 квітня 2010 року – 706 грн. Фактично їй Пенсійним Фондом сплачувалась ця пільга в наступних розмірах: з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року по 47 грн. щомісяця, з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року по 48,10 грн. щомісяця, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року по 48,20 грн. щомісяця, з 01.10.2008 року довічно по 49,80 грн., що не відповідає вимогам Закону, а тому вона просить захистити її порушене право на отримання вказаної соціальної пільги у повному обсязі і зобов’язати УПФУ в Гірницькому районі перерахувати і виплатити їй недоплачені суми з 01 січня  2009 року  30 червня 2010 року. Позивач відмовилася від своїх вимог в частині зобов’язання в подальшому нараховувати їй кожний місяць та робити виплату щомісячної  допомоги як «дитині війни», а також стягнення з УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки на  її користь  щомісячно допомоги «як дитині війни» за період 01 січня 2006  по 31 грудня 2008 роки, так як виплати за  вказані періоди вже  були стягненні за рішенням суду і просила їх не розглядати.

Позивач в судове засідання  не з’явилася, але в матеріалах справи є заява про розгляд справи у  її  відсутність в якій  свої  позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.  

      Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце і судового засідання повідомлялась належним чином, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки. Суду не наданні докази про поважну причину неявки представника відповідача в судове засідання, а тому у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача по наявним доказам і прийняти заочне рішення.

Суд, дослідивши додані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час  закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менш 18 років.  

        Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та з 1991 року перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4,  що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Вказана редакція Закону була чинна у 2009 році, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, положення Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, яким було зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у вищевказаній редакції, були визнані неконституційними, а відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Ніяких змін до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України внесено не було.

Отже, позивач у 2009 році мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи із 30% мінімальної пенсії за віком..

             На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму, що встановлено для осіб, що втратили  працездатність.

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року, прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність, в перерахунку на місяць становить: з 01 січня 2009 року – 498 гривень, з 01 листопада 2009 року - 573 гривні.

Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році “дітям війни” підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року  ( 10 місяців ) по 149 гривень 40 копійок із розрахунку : 498 грн. х 30 % = 149,40 грн., а з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року ( 2 місяці )  по 171 гривні 90 копійок із розрахунку: 573 грн. х 30 % = 171,90 грн.

Як вбачається з довідки, наданої УПФУ в  Гірницькому районі м. Макіївки, фактично      ОСОБА_1 були здійснені виплати соціальної пільги як “дитині війни” з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року по 49 гривень 80 копійок щомісяця.

Отже, недоплата вказаних соціальних виплат за 10 місяців з 01 січня 2009 року по 01 листопада 2009 року становить 996 гривень із розрахунку: 149,40 грн. – 49,80 грн. = 99,60 грн. х 10 міс. = 996 гривень.

А недоплата вказаних соціальних виплат за 2 місяці з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року включно становить 244 гривні 20 копійок із розрахунку : 171,90 грн. – 49,80 грн. = 122,10 грн. х 2 міс. = 244,20 гривень.

Всього за 2009 рік Управлінням ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки позивачці не було доплачено вказану соціальну пільгу на суму 1240 гривень 20 копійок.

Стосовно позовних вимог позивача про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни  за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, то суд вважає за необхідне задовольнити вказану частину позовних вимог з таких підстав. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 року, чинний до теперішнього часу) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком.   Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказані норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни»  за минулий період 2010 року не скасовували та не змінювали. Отже, нарахування та виплата за минулий період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому позовні вимоги  ОСОБА_1 в цій частині також підлягають задоволенню.  

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік” від 20 жовтня 2009 року, прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність, в перерахунку на місяць становить: з 01 січня 2010 року – 695 гривень, з 01  квітня 2010 року - 706 гривні.

      Таким чином, нарахування та виплата у 2010 році “дітям війни” підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме з 01 січня 2010 року по 01  квітня 2010 року ( 3 місяці ) по 208 гривень 50 копійок із розрахунку: 695 грн х 30 % = 208,50 грн., а з 01 квітня 2010 року по 30  червня 2010 року ( 2 місяці )  по 210 гривні 90 копійок із розрахунку: 706 грн. х 30 % = 210,90 грн.

Таким чином, з  01 січня 2010 року по 30  червня 2010 року відповідачем було не доплачено позивачеві державну соціальну допомогу як «дитині війни».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку  спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану  з реалізацією  права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

Згідно вимог ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, положення ч. 1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6 , статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому заявлена вимога позивачем про визнання незаконними бездіяльність Управління ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії позивачці, як “дитині війни”  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, є обґрунтованою, а дії відповідача незаконними, та вимоги позивача про зобов’язання відповідача перерахувати і сплатити недоплачені суми соціальної пільги як “дитині війни” за 2009 рік  і за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 3,6,8,19,22,23,152 Конституції України,   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, керуючись ст. ст. 1,4, 212-215, 224-226   ЦПК України, Закону України “Про державний бюджет на 2010 рік”, суд

В и р і ш и в :

      Позов  ОСОБА_1 до У правління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги  як “дитині війни”, задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахування та виплату    ОСОБА_1  підвищення до пенсії як “дитині війни”  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за періоди: з 01 січня 2009 рік по 31 грудня 2009 року і з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

        Заочне рішення  може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, про що останнім може бути подана заява протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів  з дня його проголошення.

                                             С у д д я :