Справа № 1-233

2010 р

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

21 жовтня  2010р.

Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Триголової В.М.  

при секретарі Носилевській О.В.,

з участю прокурора  Данченко О.М.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині справу на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Баянда Гафурійського району, Башкирії, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, маючого середню освіту, інваліда 2 групи, неодруженого, не судимого, про застосування примусових мір медичного характеру,

ВСТАНОВИВ:

    01 листопада 2009р. вночі ОСОБА_2, перебуваючи в себе вдома в с.Дуболугівці, Ніжинського району, вчинив сварку зі своєю матір’ю ОСОБА_3, під час якої наніс сокирою  ОСОБА_3 рани лівого плеча та лівого ліктьового суглобу, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості.

    До суду з’явилась потерпіла ОСОБА_3,  але показання дати суду вона відмовилась. Проте, на попередньому слідстві як потерпіла (а.с.22) вона поясняла, що в ніч на 01 листопада 2009 р. її син ОСОБА_2 вдома вчинив з нею сварку. Вона вийшла в іншу кімнату і держала двері, щоб він не зайшов слідом за нею. ОСОБА_2 взяв сокиру і почав рубати двері. Прорубавши їх, він вдарив її сокирою по лівій руці. Вона після цього була доставлена до лікарні, де їй була надана медична допомога.

    З висновку судово-медичної експертизи (а.с.30-32) видно, що у потерпілої були встановлені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді рубаної рани лівого плеча та лівого ліктьового суглобу і вони могли виникнути від ударів сокирою.

    Суд вважає, що ці тілесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли в результаті того, що ОСОБА_2 вдарив її сокирою.

    Висновком судово-психіатричної експертизи підтверджується, що ОСОБА_2 страждає параноїдальною шизофренією і ця хвороба позбавляла його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними в період інкримінованого йому діяння. Він потребує примусових заходів медичного характеру з госпіталізацією до психіатричного закладу з посиленим наглядом (а.с.37-41).

    Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши прокурора та адвоката вважає, що ОСОБА_2, вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.122 КК України, так як він умисно наніс потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя і не  потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я. Винуватість його у вчиненні цього діяння суд вважає доведеною. Так як в зв’язку з захворюванням ОСОБА_2 є  неосудним, по відношенню до нього слід примінити примусові заходи медичного характеру з госпіталізацією до психіатричного закладу, звільнивши від кримінальної відповідальності.

    Керуючись ст. 421  КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    До ОСОБА_2 за скоєння ним суспільно-небезпечного  діяння, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, застосувати примусові міри медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із посиленим наглядом, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд  з постійного місця проживання скасувати зразу ж після поміщення його до психіатричного закладу.

    На постанову може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя                         (підпис)