Справа № 1-214

2010 р.

В И Р О К

ім'ям України

28 вересня 2010р.

Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Триголової В.М.

при секретарі  Носилевській О.В;

з участю прокурора Мозгового В.Г.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині справу про обвинувачення   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, маючого середню освіту, приватного підприємця, одруженого, маючого дорослу та неповнолітню дитину, не судимого, по ст. 172 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 є приватним підприємцем і він використовує працю найманих робітників. На початку січня 2010р. він в порушення вимог ст. 24 КЗпП України прийняв на роботу без укладання письмового трудового договору ОСОБА_2, яка має неповнолітню дитину – інваліда. Цим самим ОСОБА_1 порушив право ОСОБА_2 на працю, на соціальний захист, на відпочинок, отримання пенсії і інших соціальних виплат.

    На таких умовах ОСОБА_2 пропрацювала у ОСОБА_1 до 11 червня 2010р. Внаслідок не укладення трудового договору ОСОБА_1 з ОСОБА_2 цей договір не був зареєстрований в центрі зайнятості.

    В суді ОСОБА_1 винним себе в пред’явленому йому звинуваченні визнав і пояснив, що він займається підприємницькою діяльністю і використовує працю найманих робітників. В січні 2010р. знаючи, що у ОСОБА_2 є дитина – інвалід, він прийняв її на роботу без оформлення письмового трудового договору.

    Пропрацювала ОСОБА_2 у нього без оформлення договору до червня 2010р.

    Копією акту перевірки на а.с.8 підтверджується, що 11 червня 2010р. державною інспекцією праці було встановлено, що у приватного підприємця  ОСОБА_1 працювала з січня 2010р. ОСОБА_2, що має дитину –інваліда, без оформлення трудового договору.

    Те, що ОСОБА_2 має малолітню дитину – інваліда, підтверджується копіями свідоцтва про народження та посвідчення на а.с. 24 і 25.

    Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 в пред’явленому йому звинуваченні доведена повністю матеріалами попереднього та судового слідств.

    Його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.172 КК України, так як він грубо порушив законодавство про працю по відношенню до потерпілої, яка має дитину – інваліда, - прийняв її на роботу без оформлення письмового трудового договору.

    Обговорюючи питання про міру покарання ОСОБА_1, суд враховує те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, тяжкість і суспільну небезпеку скоєного ним, а також пом’якшуючу покарання обставину, якою суд визнав першу судимість.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним по ч.2 ст.172 КК України і призначити йому покарання по ч.2 ст.172 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не обирати.

На вирок може бути подана апеляція прокурором, засудженим і іншими учасниками судового розгляду протягом п’ятнадцяти днів з дня його винесення.

Суддя                         (підпис)