Справа № 1-211

2010 р.

В И Р О К

ім'ям України

27 жовтня 2010р.

Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Триголової В.М.

при секретарі Носилевській О.В.,

з участю прокурорів Данченко О.М., Самойленко В.С.  і

Похилька Я.М.,

та адвокатів ОСОБА_1. і ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині справу про обвинувачення   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, одруженого, дітей не маючого, не судимого, по ст. 121 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

    12 листопада 2009р. близько 18-00 години ОСОБА_3, перебуваючи в нетверезому стані, знаходився на автобусній зупинці в с.Шатура Ніжинського району. Там він умисно наніс удар палкою по голові потерпілому ОСОБА_4, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, поєднані зі стійкою втратою працездатності не менш, ніж на одну третину.

    В суді ОСОБА_3 винним себе в пред’явленому йому звинуваченні визнав частково і пояснив, що 12 листопада 2009р. о 17-00 год. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 на автобусній зупинці в с.Шатура вживав спиртні напої. Там до них підійшов ОСОБА_6., а через деякий час підійшли ОСОБА_4. та ОСОБА_7. Всі вони також перебували в нетверезому стані. ОСОБА_4. почав чіплятись до ОСОБА_5. Він почав їх розбороняти. ОСОБА_4. вдарив його кулаком по голові, від чого він упав. ОСОБА_4. вдарив його ще й ногою. Тоді він побачив біля себе дерев’яну палку, взяв її і, піднявшись, вдарив ОСОБА_4. палкою і пішов додому. По якій частині тіла він вдарив ОСОБА_4., він не бачив.

    Незважаючи на те, що ОСОБА_3 в пред’явленому йому звинуваченні винним себе визнав частково, суд вважає, що його винуватість в пред’явленому йому звинуваченні повністю підтвердились такими доказами попереднього та судового слідств:

    В суді допитувався потерпілий ОСОБА_4., який пояснив, що 12 листопада 2009р. вони з ОСОБА_6. і ОСОБА_7 вони вживали спиртні напої. Близько 18-00 год. вони пішли до магазину. Так як магазин був закритий, вони з ОСОБА_7 пішли до продавця додому. По дорозі до них підбіг  ОСОБА_6. і сказав, що на автобусній зупинці його образив ОСОБА_5. ОСОБА_6. і ОСОБА_7. побігли на автобусну  зупинку. Так як вони були п’яні, він, щоб не допустити бійки, пішов за ними. Коли він підійшов до автобусної зупинки, то побачив, що там знаходились ОСОБА_3 і ОСОБА_5. Він попросив ОСОБА_5., щоб той пішов додому. В цей час його хтось вдарив. Він впав і втратив свідомість. Коли він прийшов до свідомості, йому сказали, що його вдарив по голові дерев’яною палкою ОСОБА_3

    Свідок ОСОБА_5. пояснив в суді, що 12 листопада 2009р. він з ОСОБА_3. на автобусній зупинці в с.Шатура вживав спиртні напої. Близько 17-ї години до них підходив ОСОБА_6. і він  жартома штовхнув його, сказавши: «Іди звідси». ОСОБА_6. пішов, а через деякий час прийшов до них знову з ОСОБА_7 і ОСОБА_4. Він почав розмовляти з ОСОБА_4., відійшовши на деяку відстань від всіх. В цей час до них підійшов ОСОБА_3 ОСОБА_4. вдарив його по голові, від чого ОСОБА_3 впав. ОСОБА_4. вдарив ОСОБА_3. ще й ногою. Тоді ОСОБА_3 піднявся, десь взяв палицю і вдарив нею ОСОБА_4., від чого потерпілий впав. Куди саме вдарив палицею ОСОБА_3 ОСОБА_4., він не бачив.

    Допитана в якості свідка дружина потерпілого ОСОБА_8. пояснила, що 12 листопада 2009р. до неї додому прийшов ОСОБА_6. і сказав, щоб вона забрала свого чоловіка на автобусній зупинці. Коли вона прийшла на автобусну зупинку, то побачила, що чоловік її сидів на лаві. Обличчя в нього було в крові. Вона відвезла його до лікарні. Пізніше їй розповіли, що її чоловіка вдарив штакетиною з забору ОСОБА_3

     ОСОБА_6. як свідок пояснив, що восени 2009р. на автобусній зупинці с.Шатура був якийсь конфлікт між людьми, що там знаходились. Там були і підсудний, і потерпілий. Він бачив, як люди, які були на зупинці, штовхали одне одного. Потім він побачив, що ОСОБА_4. лежав на землі без свідомості.

    Допитана в якості свідка дружина підсудного ОСОБА_9. пояснила, що 12 листопада 2009р. їй зателефонував чоловік і сказав, що його вдарив ОСОБА_4. і що в нього болить голова. В лікарню він не звертався.

    Допитаний свідком в суді ОСОБА_7. пояснив, що в листопаді 2009р. він був на автобусній зупинці в с.Шатура. Він бачив, що там був якийсь конфлікт. Хто з ним бився, він не бачив. Не бачив він і того, щоб ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_4. Він тільки бачив, як ОСОБА_4. лежав на землі без свідомості.

    Проте, на попередньому слідстві ОСОБА_7. допитувався як свідок (а.с.52) і поясняв, що він бачив, як підсудний вдарив ОСОБА_4. палкою по голові. Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_7. на попередньому слідстві відповідають дійсності, так як вони підтвердились в суді показаннями самого підсудного ОСОБА_3., а також показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_5.

    Суд вважає, що в суді свідок ОСОБА_7. поясняв, що не бачив, як ОСОБА_3 бив палкою ОСОБА_4., з метою полегшити становище підсудного.

    Згідно з висновком судово-медичної експертизи на а.с.19-22 у потерпілого ОСОБА_4. встановлені тяжкі тілесні ушкодження, поєднані зі стійкою втратою працездатності не менш, ніж на одну третину у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, закритого перелому кісток носа, забійних ран обличчя, забою правого очного яблука тяжкого ступеню з частковим гемофтальмом,  ціліокоріорідальним відшаруванням, початковою субатрофією очного яблука, цвеїтом і екофтальмом, з втратою зору на праве око після травми до 0,07 (до травми гострота зору була 1,0). Вказані тілесні ушкодження могли виникнути у ОСОБА_4. в результаті нанесення удару палкою.

    Суд вважає, що саме від удару палкою  підсудним по голові потерпілого у останнього виникли тяжкі тілесні ушкодження.

    Дії ОСОБА_3. правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, так як він умисно наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили розлад здоров’я, поєднаний з стійкою втратою працездатності не менше, ніж на одну третину.

    Обговорюючи питання про міру  покарання ОСОБА_3  суд враховує його особу – те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, значний ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, а також обтяжуючу покарання обставину, якою суд визнав те, що в момент скоєння злочину ОСОБА_3  перебував в нетверезому стані.

    З врахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

    Прокурором заявлені позови в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім. Миколи Галицького» на суму 1310 гр. 62 коп. і в інтересах державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова академії медичних наук України» на суму 3214 гр. 53 коп. за лікування потерпілого.

    Позовні заяви обґрунтовуються і підтверджуються довідками на а.с.74 і 78.

    Суд вважає, що ці позови підлягають задоволенню.

    Заявив позов і потерпілий. В своїй позовній заяві (а.с.33) він просить стягнути з підсудного на його користь 50 000 гр. моральної шкоди в зв’язку з тим, що після отриманої травми в нього болить голова, він втратив зір.

    Потерпілий в заяві також просить стягнути на його користь 3557 гр. матеріальної шкоди, яка складається з витрат на ліки під час лікування в місцевій лікарні та в Одеській клініці очних хвороб ім. Філатова, а також з витрат на поїздки до Одеси. В суді потерпілий і його представник адвокат ОСОБА_2 позови підтримали.

    Суд вважає, що позови потерпілого підлягають частковому задоволенню з таких підстав:

    На думку суду, в зв’язку з отриманою травмою потерпілий ОСОБА_4. переносив і переносить фізичний біль і моральні страждання. В зв’язку з частковою втратою зору він переживає незручності. Суд вважає, що моральну шкоду повинен йому відшкодувати підсудний у розмірі 8 000 гр.

    Що стосується матеріальної шкоди, то ні потерпілий, ні його представник нічим не обґрунтували в суді заявлену ними суму матеріальної шкоди – 3557 гр.

    На а.с.34-45 наклеєні якісь чеки. Пояснити, що конкретно значить кожен з цих чеків, потерпілий в суді не зміг. До того ж на значній кількості вказаних чеків відсутня частина тексту, або віддруковані вони так неякісно, що прочитати їх взагалі неможливо.

    Так як потерпілий просив відшкодувати йому шкоду за лікування  в Ніжинській центральній міській лікарні та в Одеському інституті очних хвороб, суд витребував з цих установ довідки (а.с.136 і 139), з яких видно, які саме ліки і медикаменти були призначені ОСОБА_4, які він придбавав за свої кошти і які йому були надані за рахунок лікувальних установ.

    Вартість цих ліків підтверджується довідкою аптеки на а.с.142 і довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Лакс» на а.с.144.

    Довідкою на а.с.41 підтверджується вартість томографії, яку проходив потерпілий. Вартість її складає 120 гр.

    Згідно з вказаними довідками загальна сума коштів, витрачених ОСОБА_4. на своє лікування складає 1182 гр. 50 коп.

    На а.с.35-37 розміщені проїзні білети на поїздки до Одеси і назад. Два з цих білетів використала якась інша особа, так як на ці ж поїзди, що вказані в білетах, на цю ж дату, в цей же вагон є ще аналогічні білети. Як пояснив ОСОБА_4. в суді, ці білети використала інша особа, яка його супроводжувала, але ніяких доказів цьому він не надав.

    Вартість проїзних білетів, за виключенням двох вказаних, складає 639 гр. 88 коп. Суд вважає доведеним матеріальний позов позивача на суму (1182,50 + 639,88) 1822 гр. 38 коп. і вважає необхідним саме цю суму стягнути на його користь з підсудного. В іншій частині позову потерпілому слід відмовити за недоведеністю.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323 і 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним по ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання по ч.1 ст.121 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 1310 (одна тисяча триста десять) гривень 62 копійки за лікування потерпілого на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня ім. Миколи Галицького», 3214 (три тисячі двісті чотирнадцять) гривень 53 копійки за лікування потерпілого на користь державної установи «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова Академії Медичних Наук України», на користь ОСОБА_4 8000 (вісім тисяч) гривень моральної шкоди і 1822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) гривні  38 копійок матеріальної шкоди.

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція прокурором, засудженим і іншими учасниками судового розгляду протягом п’ятнадцяти днів з дня його винесення.

Суддя                         (підпис)