Справа № 2а-579/10/0408
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Грищенко Н.М.
при секретарі Желдак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ МВС України в Миколаївській області в особі ІДПС Коблевської роти ДПС прапорщика Демиденко Сергія Степановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що Постановою ІДПС Коблевської роти ДПС прапорщиком Демиденко С.С. від 09.08.2009 р. серія ВЕ № 184033, його було визнано винним у скоєнні адміністративною правопорушення, передбаченого ч. 1 .ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 гривень.
Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги щодо своєчасного, всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином він вважає постанову прапорщика незаконною та такою, ще підлягає скасуванню з наступних підстав:
По-перше, в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності вказано, що він пересік суцільну лінію дорожньої розмітки при виїзді з другорядної дороги на головну, але він її не повністю пересік, а лише виїхав на неї оскільки на дорозі була глибока вибоїна та він намагався її об’їхати, в наслідок чого одним колесом пересік суцільну лінію дороги.
По-друге, правил дорожнього руху він не порушував оскільки намагався зробити так, щоб не спровокувати аварійну ситуацію, тому що у випадку, якщо б він наїхав на вибоїну, то він міг би не справитися з керуванням автомобіля та можливо скоїти ДТП.
В установочній частині постанови по справі про адміністративне правопорушення зазначено: «09.08.2010 року о 16 годин водій ОСОБА_1 рухався на автодорозі Ульянівка - Миколаїв пересік суцільну смугу на дорозі при виїзді з другорядної дороги на головну». Чим допустив порушення ПДР України.
В його діях інспектор вбачав склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому своєю постановою наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень на користь держави.
Він не згоден з доказами своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, вважає їх незаконними тому вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав.
Сторони не з»явилися до судового засідання про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, що підтверджено письмовими матеріалами справи
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням пояснень, які були надані позивачем в ході попереднього розгляду справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою – прапорщиком Демиденко С.С. ІДПС Коблевської роти ДПС на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесено 09 серпня 2010 року постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.4). Відповідачем при винесені постанови було встановлено, що 09.08.2010 року о 16 годин водій ОСОБА_1 рухався на автодорозі Ульянівка - Миколаїв пересік суцільну смугу на дорозі при виїзді з другорядної дороги на головну, було здійснено порушення ПДР України.
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов'язковим є врахування особи порушника.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з»явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій. Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв'язку з перевищенням останнім швидкості руху у населеному пункті всупереч вимогам п.12.4 ПДР України.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Таких документів до оспорюваної постанови відповідачем також не надано. Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 09.08.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління ДАІ МВС України в Миколаївській області в особі ІДПС Коблевської роти ДПС прапорщика Демиденко Сергія Степановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати незаконними дії посадової особи прапорщика ДПС Коблевської роти ДПС Демиденко Сергія Степановича .
Скасувати Постанову від 09 серпня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - прапорщиком ДПС Коблевської роти ДПС Демиденко Сергієм Степановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Рішення загального суду, як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.М.Грищенко