Справа № 2-А-3299/10  

ПОСТАНОВА  

                                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И        

9 листопада 2010 року                                                                                                        смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді         Лєдньова Д.М.

            при секретарі                     Гельвейчук І.А.    

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов»язання вчинення дій,-

  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області  щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю,   передбачену ст. 50 Закону України № 796,  та пенсію як особі, віднесеної до категорії 1 , передбачену ст. 54 Закону України  № 796, за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року.

Позивач в судове засідання не з'явився. В позовній заяві вказала на можливість слухання справи у її відсутності.

Представник Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  Після відкриття справи за скороченим провадженням надав заперечення, в яких в задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Дослідивши  докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення (категорія 1) серія А № НОМЕР_1, виданого 09.12.2009 року Житомирською облдержадміністрацією. Проживає в АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Позивач є інвалідом ІІІ групи, інвалідність пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Перебуває на обліку в УПФУ в Лугинському районі Житомирської області, отримала додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю – ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно  Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 в розмірах: з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року по 105,90 грн. щомісячно, з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року по 106,35 грн. щомісячно.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Так як  позивач постійно проживає  в АДРЕСА_1, територія якого віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, є інвалідом ІІІ групи, тому повинна отримувати вказані виплати  в зазначених розмірах щомісяця,  однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.    

Відповідно до положення про Пенсійний фонд  України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України в 30.04.2002 № 8-2 (з відповідними змінами), управління пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування і виплату пенсій, безпосередньо призначає (зійснює перерахунок) і виплачує пенсії і інші виплати відповідно до чинного законодавства.

З урахуванням викладеного на підставі п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд визнає неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області щодо не нарахування та не виплати коштів, передбачених Законом  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вважає необхідним зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю,   на підставі положень ст. 50 Закону України № 796, за період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року .

Суд відмовляє у зобов»язанні відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю – ст. 50 закону України № 796, за жовтень 2010 року. оскільки, як вбачається з доданої до позовної заяви довідки Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області № 5733/02 від 08.10.2010 року, вказані виплати за жовтень 2010 року не здійснювались.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні вимог про визнання дій неправомірними щодо не нарахування та не виплати пенсії як особі, віднесеної до категорії 1, що визначена ст. 54 Закону України № 796, оскільки позивачем на надано доказів на підтвердження спору з даного приводу.

Керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 100, 161, 162, 163     Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 50, 71 Закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-

                                                                 ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю,   згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 .

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області провести  перерахунок та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у вказаний період та фактично отриманих коштів.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.      

Судовий збір по справі компенсувати за рахунок держави, так як сторони звільнені від його оплати згідно ст. 4 п.п. 18. 34, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».    

Апеляційна скарга  на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Лугинський районний суд Житомирської області  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: