Справа № 2-а-714 за 2010 рік.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді : САВЧЕНКА В.О.
при секретарі : ГОРБ С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_3 до молодшого сержанта міліції ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Х У Д О М А К И ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання Постанови серії АН № 603970 по справі про адміністративне правопорушення від 26.03.2010 року противоправною та її скасування до молодшого сержанта міліції ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська ХУДОМАКИ Ю.О..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою інспектора ДПС м. Дніпродзержинська молодшого сержанта міліції ХУДОМАКА Ю.О. від 26 березня 2010 року серії АН № 603970 на нього накладене адміністративне стягнення за порушення п. 8.8 «б» ПДР України у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень. Звернутися до суду у установлений законом строк з позовом про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення незаконною він не мав змоги, оскільки, постанова на адресу АДРЕСА_1 (за зазначеною адресою він не проживає і не зареєстрований), відповідачем направлена 26 травня 2010 року. Отримав він постанову лише 19 червня 2010 року. Таким чином, строк звернення до суду за захистом порушеного права пропущено ним з поважних причин – через несвоєчасне направлення йому відповідачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постанову інспектора ДПС м. Дніпродзержинська молодшого сержанта міліції ХУДОМАКИ Ю.О. від 26.03.2010 року серії АН № 603970 про накладення на нього адміністративного стягнення вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Згідно з цією постановою, він 26.03.2010 року об 11.10 годині, керуючи автомобілем Мазда-3, державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Дніпродзержинську, порушив правила проїзду регульованого перехрестя вул. Сировця – пр.-ту Аношкіна, проїхав перехрестя на заборонений сигнал регулювальника, чим допустив порушення п. 8.8 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Але він вимог ПДР України не порушував. До перехрестя вул. Сировця – пр-ту Аношкіна він їхав по вул. Сировця в напрямку готелю Зоря. Він бачив, що на перехресті стоїть регулювальник вуличного руху, який стояв спочатку лицем до напрямку руху його автомобіля, тобто згідно п. 8.8 «б» ПДР України він мав право рухатися тільки направо. Під’їхавши до перехрестя він побачив, що регулювальник змінив сигнали, став лівою стороною до нього, що він сприйняв як дозвіл рухатися прямо, що і зробив. Після переїзду перехрестя його автомобіль зупинив працівник ДАІ і став наполягати на тому, що він порушив правила проїзду перехрестя, пояснюючи тим, що регулювальник не змінював сигнали, а він проїхав на заборонений сигнал регулювальника. В дійсності, на заборонений сигнал регулювальника проїхав синій автомобіль «Москвич-2141» з автошколи ДОСААФ. Москвич проїхав поряд з регулювальником. Можливо, це стало причиною зміни регулювальником свого сигналу, дозволивши рух прямо по вул. Сировця. При цьому аварійна обстановка не була створена, так як автомобілі рухалися праворуч, в напрямку лівого берега та прямо.
Таким чином він вважає, що Постанова АН № 603970 по справі про адміністративне правопорушення від 26.03.2010 року не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, день та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, письмові заперечення на позов не надав.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані письмові докази, встановив наступне.
26 березня 2010 року на позивача була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення (серія АН № 603970). У зазначеній постанові встановлено, що ОСОБА_3 26 березня 2010 року об 11.10 годині, керуючи автомобілем Мазда, державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Дніпродзержинську, порушив правила проїзду регульованого перехрестя вул. Сировця – пр.-ту Аношкіна, проїхав перехрестя на заборонений сигнал регулювальника, чим допустив порушення п. 8.8 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП., у зв’язку з чим постановлено накласти на ОСОБА_3, згідно зі ст. 14-1 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 (чотириста двадцять п’ять) гривень.
Позивач підтвердив факт, що 26 березня 2010 року, на автомобілі Мазда, номерний знак НОМЕР_1, він рухався на перехресті пр-ту Аношкіна та вул. Сировиця, в м. Дніпродзержинську. Молодший сержант міліції ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська ХУДОМАКА Ю.О. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, виніс постанову по цій справі (серія АН № 603970), згідно якої наклав адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 425 гривень. При цьому позивач зазначив, що постанова є незаконною та необґрунтованою тому, що він вимог ПДР України не порушував. До перехрестя вул. Сировця – пр-ту Аношкіна він їхав по вул. Сировця в напрямку готелю Зоря. Він бачив, що на перехресті стоїть регулювальник вуличного руху, який стояв спочатку лицем до напрямку руху його автомобіля, тобто згідно п. 8.8 «б» ПДР України він мав право рухатися тільки направо. Під’їхавши до перехрестя він побачив, що регулювальник змінив сигнали, став лівою стороною до нього, що він сприйняв як дозвіл рухатися прямо, що і зробив. Після переїзду перехрестя його автомобіль зупинив працівник ДАІ і став наполягати на тому, що він порушив правила проїзду перехрестя, пояснюючи тим, що регулювальник не змінював свої сигнали, а він проїхав на заборонений сигнал регулювальника. В дійсності, на заборонений сигнал регулювальника проїхав автомобіль «Москвич-2141» з автошколи ДОСААФ. Зазначений автомобіль проїхав поряд з регулювальником. Можливо, це стало причиною зміни регулювальником свого сигналу, дозволивши рух прямо по вул. Сировця. При цьому аварійна обстановка не була створена, так як автомобілі рухалися праворуч, в напрямку лівого берега та прямо.
Суд погоджується з позивачем, щодо протиправності Постанови АН № 603970 від 26 березня 2010 року та незаконності застосування до позивача штрафу у розмірі 425,00 (чотириста двадцять п’ять) гривень з наступних підстав.
В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статті ж 10 та 11 КУпАП визначають умисну та необережну вину особи, яка вчинила якісь дії чи бездіяльність, що посягають на вказані вище об’єкти, а саме:
- особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала, або свідомо допускала настання цих наслідків (умисел);
- передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суд не вбачає в діях позивача ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, за який чинним законодавством передбачено притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 247 ч.1 п.1 провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Також судом встановлено, що у ОСОБА_3 були відсутні об’єктивні можливості звернутися до суду в строки, встановлені законодавством, оскільки з матеріалів справи видно, що постанова АН № 603970 від 26.03.2010 року ОСОБА_3 не вручалася, а направлена поштовим відправленням лише 26 травня 2010 року, а отримав він постанову лише 19 червня 2010 року.
З цих причин суд вважає, що передбачений ст. 289 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови, пропущений позивачем з поважних причин та підлягає поновленню.
Крім того, якщо навіть працівником міліції ОСОБА_3 і був ознайомлений зі своїми правами та обов’язками відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, що ОСОБА_3 заперечував, то реально своїми правами ОСОБА_3 працівником міліції був позбавлений можливості скористатися. Такий висновок суду дозволяє зробити те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 допустив правопорушення 26 березня 2010 року об 11 годині 10 хвилин на перехресті вулиці Сировця та проспекту Аношкіна, в м. Дніпродзержинську. В той же день об 11 годині 10 хвилин відносно ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, одразу ж справа була призначена до розгляду 26 березня 2010 року об 11 годині 10 хвилин і розглянута по суті безпосередньо на перехресті вулиці Сировця та проспекту Аношкіна, в м. Дніпродзержинську.
Керуючись статтями 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_3, -- з а д о в о л ь н и т и .
Поновити пропущений ОСОБА_3 з поважної причини десятиденний строк для звернення до суду з приводу оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АН № 603970 від 26 березня 2010 року молодшого сержанта міліції ІДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська Х У Д О М А К И ЮРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП щодо ОСОБА_3 закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протягом десяти днів з дня проголошення цієї постанови може бути подана заява про апеляційне оскарження постанови суду сторонами чи їх представниками і протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.
С у д д я :
Копія вірна :
С у д д я :