КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №2а-3007/09                                                        Головуючий у 1- й інстанції Волошин В.О.

Суддя - доповідач:  Цвіркун Ю.І..

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2010 р.          м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;

суддів             –                     Зайця Ю.І.,

                               Петрика І.Й.,

при секретарі судового засідання –Петриченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою  заступника прокурора міста Києва на ухвалу Шевченківського районного суду  міста Києва від  11 вересня  2009 року у  справі за позовом  заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради  про визнання протиправним  та скасування рішення,

в т а н о в и л а:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Шевченківського районного суду  міста Києва з позовом до Київської міської ради  про визнання протиправним  та скасування рішення.

Ухвалою  Шевченківського районного  суду міста Києва від  11 вересня  2009 року  відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою  Шевченківського районного  суду  міста Києва від  11 вересня  2009  року, заступник прокурора  міста Києва звернувся до  Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить  ухвалене у справі судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду  першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія  встановила наступне.

Прокуратурою міста Києва  було проведено перевірку за зверненням народного депутата України  Шустік О.Ю.  щодо законності рішення Київської міської ради  про передачу ТОВ «Полісся»земельної ділянки по проспекту Мінському 2, 2-А у місті Києві.

За результатами  перевірки Прокуратурою міста Києва  принесено протест  від  04 липня  2008 року  за №07/1вих-08 на рішення Київської міської ради від 26 червня  2007 року №974/1635.

В силу статті  21 Закону України «Про прокуратуру» протест підлягає обов’язковому розгляду в десятиденний строк з моменту його надходження.

Стаття 21 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.

Інформації щодо результатів розгляду  зазначеного вище протесту до позивача не надходило.

У зв’язку із цим, заступником прокурора міста Києва подано позов про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Відмовляючи  у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку  адміністративного  судочинства.

З таким висновком суду І-ї інстанції судова колегія апеляційного суду не погоджується з наступних підстав.

У пункті 2 постанови Пленуму  Вищого  адміністративного  суду  України №2 від 06 березня  2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначається, що згідно з частинами першою та четвертою статті 21 Закону України „Про прокуратуру” протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого  органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. У цьому випадку прокурор у адміністративній справі може бути позивачем і не повинен визначати орган чи особу, в інтересах якої він звертається до суду з позовною заявою.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв’язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, з обставин справи випливає, що спірні правовідносини  виникли між сторонами  з приводу рішення про надання земельної ділянки.

У рішенні Конституційного Суду України від 01  квітня  2010 року  по справі №10-рп/2010 зазначено наступне:  –положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції“, слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб’єкти владних повноважень; –положення пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень; –положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності“ слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що дана справа за позовом заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення має публічно-правовий характер   та  повинна розглядатися в порядку  адміністративного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції у даному випадку дійшов неправильного висновку про застосування п.1 ч. 1 статті 109 КАС України.

В силу п.3 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Стаття 204 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи положення чинного законодавства України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа має бути направлена до суду першої інстанції  для продовження розгляду.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 204 КАС України.

Керуючись  статтями 195, 196, 199, 204, 205 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну  скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Ухвалу  Шевченківського районного суду  міста Києва від  11 вересня  2009 року скасувати.

Справу  за позовом  заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради  про визнання протиправним  та скасування рішення направити до суду першої інстанції для  продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили  з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:                                                                                       Ю.І. Цвіркун

Суддя:                                                                                                   В.С. Заяць

Суддя:                                                                                                   І.Й. Петрик