КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2654/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"02" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Могилів –Подільського прикордонного загіну Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Могилів –Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання нечинним наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Могилів – Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання нечинним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року позов задоволений повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до контракту про проходження військової служби у Державній прикордонній службі України від 01.08.2008 року, укладеного на три роки, позивач проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Могилів –Подільський»І категорії (тип Б) Могилів –Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
З матеріалів справи вбачається, що 09 березня 2009 року о 17 год. 05 хв. в м. Могилів –Подільський по вул. Пушкінська був зупинений автомобіль КІА державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, у якого були виявлені ознаки вживання спиртних напоїв. Від проходження медичного огляду позивач відмовився в присутності двох свідків. Крім того, встановлено, що 09 березня 2010 року позивач відповідно до системи ГАРТ –ЗП на службу не заступав.
Листом № 52/40 від 12.03.2010 року начальник відділення внутрішньої безпеки по Могилів –Подільському прикордонному загону повідомив начальника Могилів –Подільського прикордонного загону про виявлення порушень у ВПС «Могилів –Подільський».
Відповідно до наказу по Могилів –Подільському прикордонному загону № 233 від 12.03.2010 року групою офіцерів управління прикордонного загону проведено службове розслідування по факту можливих порушень, викладених у листі начальника відділення внутрішньої безпеки по Могилів –Подільському прикордонному загону № 52/40 від 12.03.2010 року.
З висновку вказаного службового розслідування від 19.03.2010 року затвердженого начальником Могилів –Подільського прикордонного загону підполковником Вавринюком В.П. слідує, що 12.03.2010 року на адресу Могилів –Подільського прикордонного загону надійшов лист від начальника відділення внутрішньої безпеки по Могилів –Подільському прикордонному загону, в якому вказано про наявність даних щодо виявлення порушень на ВПС «Могилів –Подільський». Зокрема вказано, що 09 березня 2010 року до 17 год. 05 хв. в м. Могилів –Подільський по вул. Пушкінська був зупинений автомобіль КІА державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, у якого були виявлені ознаки вживання спиртних напоїв. Від проходження медичного огляду ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків. Таким чином, позивач затриманий працівниками ДПС ВДАІ, в результаті чого відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Факт затримання співробітниками ДАІ прапорщик ОСОБА_2 заперечує. Крім того, з висновку слідує, що 09 березня 2010 року позивач відповідно до системи ГАРТ –ЗП на службу не заступав.
У висновку відображена інформація про те, що даний факт став можливим внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності позивача та внаслідок недостатньої роботи керівництва із службовим персоналом.
За результатами проведення службового розслідування начальником Південного регіонального управління видано Наказ № 152 від 31.03.2010 року «Про накладення дисциплінарного стягнення». Згідно з даним Наказом, на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п «є»ст. 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України, «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».
Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 36-ос від 19.04.2010 року припинено контракт з позивачем та звільнено його з військової служби за статтею 26 частини 6 пункту «е»(через службову невідповідність) в запас.
Наказом начальника Могилів –Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Прикордонної служби України № 129-ос від 08.06.2010 року ОСОБА_2 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідач також вказував на корупційне діяння про що свідчить постанова Замостянського районного суду м. Вінниці.
Частиною 1, 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадян України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов’язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно –правовими актами.
Частиною 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, через службову невідповідність (пункт «е»).
Указом Президента України № 1152/2008 від 10.12.2008 року затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання пов’язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов’язку в запасі.
Пунктом 228 цього положення встановлено, що звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється:
- у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;
- за результатами атестування військовослужбовця.
Законом України від 24.03.99 року № 551-XIV затверджено дисциплінарний статут Збройних Сил України.
Відповідно до його преамбули цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов’язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Як вбачається з матеріалів справи позивача звільнено за наступні порушення:
- порушення положень ст.ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
- порушення положень ст. 130 КУпАП;
- порушення положень розпорядження Голови ДПС України від 22.12.2007 року № Т/32 –10795 «Про недопущення вживання спиртних напоїв»;
- порушення положень розпорядження начальника ПдРКУ від 30.01.2009 року № Т/32-369 «Про підвищення відповідальності персоналу».
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що зазначені порушення встановлені при службовому розслідуванні, зокрема порушення положень розпорядження Голови Державної прикордонної служби України від 22 грудня 2007 року № Т/32-10795 «Про недопущення вживання спиртних напоїв»та розпорядження начальника Південного регіонального управління від 30 січня 2009 року № Т/32-369 «Про підвищення відповідальності персоналу», стосуються недопущення посадовими особами під час виконання службових обов’язків вживання спиртних напоїв та появи у стані алкогольного сп’яніння. Проте, факт появи ОСОБА_2 на службі в стані алкогольного сп’яніння та факт розпивання спиртних напоїв на службі відповідачем не наведені.
Що стосується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП, «керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння», то судова колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 дійсно був затриманий 09.03.2010 року працівниками ДАІ за керування автомобілем у нетверезому стані. Проте, провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, закрито. Відтак позивач до адміністративної відповідальності притягнутий не був, а тому підстав говорити про його вину немає підстав.
Крім цього, факт вчинення правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, не стосується виконання позивачем службових обов’язків.
Щодо посилання відповідача на порушення ОСОБА_2 вимог ст.ст.1,4 Дисциплінарного Статуту, то вони також не знайшли свого підтвердження, оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного проступку не доведена.
Наказом адміністрації Державної прикордонної служби України № 111 від 14.02.2005 року, затверджено «Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України».
Частиною 2 пункту 5 Інструкції встановлено, що службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначається підстави для призначення розслідування, особа, стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа, якій доручено його проведення.
В даному випадку наказом начальника Могилів –Подільського прикордонного загону № 233 від 12.03.2010 року було призначено службове розслідування щодо встановленої особи ОСОБА_2 по факту вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 17 Інструкції визначено, що розслідування має встановити зокрема:
- наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;
- осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
- наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;
конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;
- форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;
Порядок оформлення результатів розслідування закріплені пунктом 18 Інструкції.
За результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції обов’язково зазначаються:
- посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
- підстави службового розслідування;
- час, місце, суть порушення;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;
Тобто, здійснивши службове розслідування стосовно ОСОБА_2 щодо вчинення адміністративного правопорушення, відповідач порушуючи вимоги положень інструкції провів службове розслідування відносно позивача, не врахувавши при цьому, що вчинене адміністративне правопорушення було вчинено не при несенні служби.
Крім цього, оцінюючи в співвідношенні дисциплінарний проступок та вид стягнення приходить до висновку, що відповідачем без повного урахувань обставин, що слугують критерієм у визначені необхідного виду стягнення, видано наказ про звільнення.
Частиною 2 статті 86 Статуту та пункту 30 Інструкції передбачено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Проте, вчинений ОСОБА_2 адміністративний проступок не спричинив негативних наслідків, не призвів до завдання збитків державі та іншим особам. Крім того те, що ділові, морально –психологічні якості позивача та стан професійної і фізичної підготовки відповідають займаній посаді, свідчить висновок пройденої ним атестації, що міститься в матеріалах особової справи.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю не враховано всіх обставин справи, ступеню провини та попередню поведінку позивача, відсутність завданих державі та іншим особам збитків, відсутність негативних наслідків правопорушення, відсутність у нього дисциплінарних стягнень, відповідність посаді.
Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про не порушення позивачем строку звернення з позовом до суду.
Також, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що не заслуговують на увагу твердження відповідача, що під час службового розслідування і звільнення позивача було враховано раніше притягнення його до відповідальності за порушення Закону України «Про боротьбу із корупцією», оскільки з висновку про службове розслідування жодної згадки про зазначений вище факт не міститься, окрім того, службове розслідування порушено саме по факту вчинення адміністративного проступку, передбаченого ст. 130 КУпАП, а тому притягнення позивача до відповідальності за корупційні діяння при звільненні не враховувалися.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Могилів –Подільського прикордонного загіну Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 08 листопада 2010 року.