Справа № 2-4048
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року м. Білгород – Дністровський
Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого – одноособово судді Лук’янчук О.В.
при секретарі – Скалозуб Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства «Білгород - Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за опалення, вказуючи, що відповідач не сплачує належним чином за послуги теплопостачання, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.01.2002р. по 01.04.2010р., яка станом на 01.05.2010 р. складає 8 400 грн. 20 коп. У зв’язку з чим звернувся із зазначеним позовом до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні з позовом не згоден, заперечує проти нього, вказуючи, що позивачем не надавалися послуги по теплопостачанню належним чином, чим були порушені її конституційні права на охорону здоров’я, оскільки при неналежному наданні теплових послуг у членів сім’ї виникали часті простудні захворювання, та житлове приміщення приходить в негідність. На неодноразові звернення до позивача та складені мешканцями будинку акти щодо неналежного постачання опалення у квартири, позивачем не було вжито заходів щодо належного теплопостачання. Крім того, просить застосувати строк позовної давності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач проживає по АДРЕСА_1 та користується послугами комунального підприємства «Білгород - Дністровськтеплоенерго».
Згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові НОМЕР_1 ОСОБА_1 перемінила прізвище на ОСОБА_1.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідач являючись абонентом комунального підприємства «Білгород - Дністровськтеплоенерго», з 01.01.2002 року по 01.05.2010 р. належним чином не сплачував послуги з теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2010 р. складає у розмірі 8 400 грн. 20 коп., яку відповідач у добровільному порядку сплатити відмовляється, що підтверджується розрахунком заборгованості. Крім того додав, що за період надання комунальним підприємством «Білгород - Дністровськтеплоенерго» скарг та заяв від відповідача не надходило.
Відповідач у судовому засіданні пояснила, що вона здійснювала оплату за послуги теплопостачання по можливості. Вказує, що позивач неналежним чином надавав послуги з теплопостачання. В квартирі було холодно, не дивлячись навіть на те, що вона вживала додаткових заходів щодо утеплення квартири, у кімнатах максимальна температура періодично досягала 14 градусів, у спальних кімнатах 10-11 градусів. На кухні тепло зовсім відсутнє, оскільки ще 1995 році із –за непридатності теплових мереж був порив, в результаті чого працівниками ЖЕО відрізані від теплопостачання.
Відповідач також додала, що неодноразово зверталася із скаргами, заявами, складала акти, та заходів позивачем вжито не було, однак надати копії зазначених актів, скарг, заяв не може оскільки копій не має.
Крім того, вказує, що відповідно до вимог ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.
Статтею 57 ЦПК України закріплено, що доказами є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що вона неодноразово зверталася до позивача з відповідними заявами, скаргами щодо неналежного теплопостачання, оскільки не доведені у судовому засіданні та не підтверджені будь-якими доказами.
Суд вважає, безпідставним доводи про те, що послуги за минулі три роки не надавалися належним чином, у зв’язку з чим у 2005 р. виконавчим комітетом було прийнято рішення про анулювання боргів по опаленню за строком давності.
У відповідності до ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з цивільним позовом про стягнення боргу за опалення за період з 01.01.2002р-01.04.2010р. лише 09.06.2010 року .
Отже, враховуючи положення ст. 257 ЦК України, суд прийшов до висновку, що позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2002 року по 09.06.2007р . та є підставою для відмови у задоволенні вимог за цей період.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 09.06.2007 року.
Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ч. 3 п.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачені обов’язки споживача, а саме: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначені обов’язки споживача, зокрема основним обов’язком споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Т аким чином, необхідність укладання договору на надання з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії передбачена законом і його укладення визначено, як обов’язок, а не право сторін.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинне виконуватись належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу. Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинно виконуватися належним чином у відповідності до умов договору і вимогам закону, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які зазвичай пред’являються. Одностороння відмова від зобов’язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Стаття 68 ЖК України передбачає строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги, а саме, наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Тарифи на послуги теплопостачання за відповідні роки, затвердженні рішеннями виконавчого комітету Білгород –Дністровської міської ради.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач являється абонентом КП «Білгород –Дністровськтеплоенерго», користується послугами теплопостачання, однак оплата за надані послуги відповідачем не своєчасно здійснювалася та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Враховуючи, положення ст.ст. 257,267 ЦК України, те що відповідач користується послугами, які надає позивач, оплату здійснював не своєчасно та не в повному обсязі, тому суд вважає, що позовні вимоги комунального підприємства «Білгород - Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення за період з 09.06.2007 року по 01.05.2010р. являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .
Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про теплопостачання», ст. ст. 257,267, 526, 527 ЦК України, ст.ст. 67,68 ЖК України, ст. ст.213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги комунального підприємства «Білгород - Дністровськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Білгород - Дністровськтеплоенерго» заборгованість за опалення за період з 09.06.2007 по 01.05.2010р. у розмірі 4 385 грн. 31 коп., а також оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього – 4 415 грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.
У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: