Справа № 2-656/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Гуменної Н.М.
при секретарі Трембач М.М.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за законом ,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності за законом на будинок, що в смт. АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_3 Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що її чоловік ОСОБА_3 в смт. В. Синьовидне мав житловий будинок. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого 1/2 частину житлового будинку заповів дочці ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.
В судовому засіданні позивач дала пояснення аналогічні наведеним просить позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні щодо задовлення позову не заперечує.
Відповідно до п.4 ст.130 ЦПК України суд ухвалив, враховуючи визнання позову відповідачкою, ухвалити в попередньому судовому засіданні судове рішення.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Факт родинних відносин підтверджується долученим до позовної заяви свідоцтвом про про народження.
Відповідно до ст. 1261, ч.3 ст. 1268 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, а також той з подружжя, який його пережив та батьки і якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом строку, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 60,63 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині, чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з п оважної причини самостійного заробітку. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
З наявного в матеріалах справи свідоцтва про одруження вбачається, що 03.09. 1955 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету районної Ради депутатів трудящих №208 від 02.07.1970 року ОСОБА_3 надано дозвіл проводити будівництво на закріпленій за ним земельній ділянці в смт. В. Синьовиднє.
Вищевикладене свідчить про те, що будинок в смт. АДРЕСА_1 був побудований ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі, на закріпленій за ОСОБА_3 земельній ділянці, що в смт. В. Синьовидне, а отже є спільною сумісною власністю подружжя.
У книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 26 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 80 років /свідоцтво про смертьНОМЕР_1
В судовому засіданні встановлено, що позивач постійно проживала і продовжує проживати після смерті чоловіка ОСОБА_3 в будинку за адресою смт. АДРЕСА_1
Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3, тому за позивачкою слід визнати право власності на Ѕ частину будинку, що в смт. АДРЕСА_1, як на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 10-12,60,88,130,213,215,218 ЦПК України, ст.ст. 60,63 СК України ст.ст. 1216,1217,1220,1261, ч.3 ст.1268 ЦК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Гуменна